Радомишльська стоянка

15. října 2008 v 23:15 | Michal Sevruk/Михайло Севрук



Шановні земляки та жителі Радомишля! Вітаю вас на своєму блозі.Коли хто з вас має хоч які документи, фотографії ,свідчення та спогади відносно Радомишльської пізньопалеолітньої стоянки прошу мене інформувати або надіслати матеріали і фотографії .
Михайло Севрук



Радомишльська
стоянка




Пам'ятний знак на місті архелогічних розкопок в Радомишлі 1964 рік


Радомишльська стоянка'. Пізньопалеолітична стоянка знаходиться на рівнинному
плaто підвищеного лівого берега р.Тетерів у верхній частині витоку двох рівчаків Черча та Лутівочка на північній околиці міста м. Радомишля Житомирської області.

,,Радомишльська стоянка,, cвідчить про раннє заселення людиною багнисто -болотистого регіону Київсько-Житомирського Полісся .Місце знаходження стоянки має назву «Звіринець».
На полі де було відкрита стоянка, за влади царської імперії, була збудована в'язниця, будову якої і сьогодні можна розгледіти серед руїн якогось занедбаного підприємства. Деяку добу там був розміщений військомат.Під час розкопок це була єдина будова.В 60 роки ХХ століття
біля архелогічної стоянки почалося активне будівництво: побудова цегельного заводу, маслозаводу і пожежного районного відділення.




Мамонт в добу палеоліту







Фотографія пам'ятного знаку на місті архелогічних розкопок Радомишльської пізньопалеолітичної стоянки 2007 рік




Мамонт в добу палеоліту

З опису стоянки відомо, що на підставі дослідженя типології кремінних знарядь та кісток її відносять до ранньої доби пізнього палеоліту. На місті архелогічних розкопок було виявлено та дослідженно декілька стоянок. На одній iз них знайдені залишки п'яти жител наметоподібних конічних споруд, розташованих півколом і побудованих з великих кісток мамонта, та окремо сховище великих кісток мамонта.
Житло пізньопалеолітичної епохи мало вигляд наметів або чумів, вкритих шкурами великих тварин, гілками і травою. Всередині і поряд були спеціально влаштовані вогнища.



Будова житла з кісток мамонта в єпоху палеоліту


Відомо, що найдавнішим періодом історії людського суспільства є стародавній кам'яний вік - палеоліт (грецькою - давній камінь). Він тривав сотні тисячоліть і характеризувався примітивними знаряддями праці з дерева, каменю та кістки. Тоді панували первісні форми господарської діяльності людей - збиральництво і полювання.
У пізній палеоліт (40 - 13 тисяч років тому) розвивалась далі техніка обробки каменю і удосконалення знарядь праці з нього. З колотих ножовидних пластин вироблялися різці, скребки, проколки, вістря, наконечники мисливських інструментів. 3 кісток і рогів тварин вироблялися наконечники мисливських знарядь, голки, рукоятки для крем'яних знарядь, побутові предмети, прикраси.


Експонати кісток стародавніх тварин виставлені в краєзнавчому музеї Радомишля

Характер кремінного інвентарю цього пам'ятника давньої істориї України несе ранні "оріньякські" риси. У ньому представлені як "старі" мустьєрські більш давні форми знарядь, так і пізньопалеолітичні. Серед них багато знарядь високої форми, а також великих пластин і острий із круговою ретушшю. Однак багато різців і пластинок із притупленим краєм, що свідчить про постійнe вживання цих знарядь в повсякденнoму житті первісної людини. Кам'яні знаряддя праці, насамперед мисливські, стали більш різноманітними і досконалими: рубило, гостроконечник (використовувався як наконечник списа та мисливський ніж), скребло (застосовувалося для розбирання туш тварин, обробки шкур, дерева, кісток). Поява знарядь праці різних типів свідчила про виникнення природного розподілу праці.Стоянка розташовується на піднесенні, складеному дніпровською мореною, перекритої супіщано-суглиннистими відкладеннями. Культурний шар залягає в суглинках на глибині всього лише 50-60 см. Суглинки на глибині 2 - 2,5 м підстиляються похованим ґрунтом. Науковe датування геологічного віку культурного шару - 18,500-17,500 рр. до РХ.
Радомишльська стоянка була досліджена на протязі 1956-1965 років, видатним українським вченим -археологом ,академіком та професором Київського Державного універсітету ім.Т.Г.Шевченко Іваном Гавриловичом Шовкоплясом (1921-1997).

Архелогічні розкопки Радомишльської стоянки свідчать про високий господарський і культурний рівень стародавньої людини. Протягом палеоліту завершився процес формування сучасного фізичного типу людини та первіснообщинного родового ладу. Вироблені знараддя праці і для полювання свідчать про організоване родове життя і на основі цого можна припустити, що подібно
як і в інших стародавніх суспільствах,
на Поліссі і в самій
Україні перші паростки
організованого суспільного господарювання і політичного розвитку думки сягають
сивої давнини,тобто епохи первісно родового ладу. За доби пізнього палеоліту (близько 40-15 тис. років тому) на зміну первісному стаду прийшов родовий лад. Рід являв собою групу людей - родову общину, члени якої спільно вели своє господарство і спільно користувалися всім здобутим. Члени роду були зв'язані між собою кровною спорідненістю по материнській лінії. Така форма суспільної організації називається материнським родом, або матріархальною родовою общиною, і виникнення її пояснювалось переважаючим становищем жінки-матері у господарському та суспільному житті родових колективів (в останній час ставиться під сумнів рядом провідних археологів).






Кістки найдені в Радомишлі під час архелогічних розкопок 1957-1964 роки,череп тура, роги пінічного оленя, бивні мамонта
кККккккккккккккККккккккккккккккККістки найдені в Радомишлі під час архелогічних розкопок
монета з ознаками палеоліту

В добу палеоліту зароджується примітивне первісне мистецтво, а також виникають релігійні уявлення, народжені безсиллям людини в боротьбі з силами природи. На Україні розкопано багато стоянок пізньої палеолітичної доби. Найбільш рання з них - Радомишльська стоянка на Житомирщині. Історично першою відомою формою політичної свідомості,а відповідно і політичних відносин була родова свідомість. Уже в тих умовах буття, зокрема на території сучасної України, у слов'янських племен були досить міцні спільності, встановлені відповідні відносини між членами цих спільностей: підлеглість, залежність, форми спілкування, право, обов'язок і т. д., а відповідно і первісні паростки політичних структур. На жаль, історія не донесла до нашого часу писемних джерел ранньослов'янської епохи. Як і в інших народів, головним джерелом тут залишаються міфи, перекази, легенди. Але через ряд обставин, зокрема християнізація народів Київської Русі, а потім жорстока боротьба проти "язичества" звели майже нанівець прадавні міфи і перекази. У християнській літературі утвердився замість терміну язичество" - термін "поганська релігія". Але й ті незначні крихти, що дійшли до нас, дають змогу уяснити суть і рівень культурного та соціально-економічного і політичною розвитку східних і південно-східних слов'ян. Що було характерним для тогочасних політичних відносин?

На рівниній місцевості , окрай сучасного м.Радомишля, учнями місцевої школи, під час копання землянки для розваги, були знайдені кістки якихось тварин.

Про знахідку учні негайно повідомили місцеву міліцію.І на місце, де були знайдені рештки тварин, були запрошені спеціалісти -археологи, які провели деталні наукові розкопки-дослідження. На превеликий жаль і до сьогодні маємо недостатньо відомостей
про архелогічні відкриття в м.Радомишлі.Розкопки проводились інтенсивно. Було знайдено багато речових доказів, та де вони поділися невідомо? Чому б не зробити на місті розкопок музей,щоб місцеве населення,жителі України та закордонні спеціалісти мали можливість познайомитися з експонатами. Малим хлопцем сам був свідком розкопок і перед моїми очима й дотепер стоять образи могутніх кісток праісторічних тварин.
Дививлячись до ями, де велись розкопки, кістки здавалися мені могутніми темно -сірими колодами.На мій погляд, відкриття і знахідки памяток археології мало пропагують та й у свій час було невігідно імперським проросійсиким вченим підносити на рівень світових відкрить якесь провінціальне містечко.На полі, де велись розкопки, поставили лише камінь з написом, який свідчить, що на цьому місті були знайдені залишки первісних людей,та тварин .Поблизу проходить лінія каналiзаційних труб,котра постійно засмерджує простір та має шкідливі екологічні наслідки. Адже труби постійно лопаються і всі відпади йдуть на поверх, створуючі смердюче болото.Місцеві жителі звикли, і нікого це незаймає.Жаль , що на Україні так мало ще придають значення історичним та архелогічним відкриттям. Зневажають та плюндрують мову, релігію та своїх предків на зарослих бурянами кладовищах.



Творчому доробку І.Г Шовкопляса належить близько 400 наукових, науково-популярних та публіцистичних праць з археології й історії, історії науки та бібліографії Украйни. Серед них: Мезинская стоянка. К истории. Среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. - К., 1965. - 328 с.: ил.; Основи археології: Учб. посібник для студентів іст. фак. ун-тів та пед. ін-тів. - К., 1964. - 271 с.: іл., 1972. - 221 с.: іл.; Розвиток радянської археології на Україні 1917-1966. Бібліографія. - К., 1969. - 343 с.; Археология Украинской ССР: Библиогр. указ 1918-1980. - К., 1989. - 558 с. -Соавт. Н.Г.Дмитренко.; Археологія України: Бібліогр. покажч.1981-1990. - К., 1999.








.






 

2 lidé ohodnotili tento článek.

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama