Духовий відділ музичного Житомирського музичного училища .

27. září 2008 v 22:40 | M.Sevruk/Михайло Севрук
Духовий відділ Житомирського музичного училища .


Училище нещодавно відсвяткувало свій історічній столітній ювілей.Але сама подія, яка має веилке значення для України та її культури не набула популяризації і мало була освітлена в медіях. Навіть бувши випускники не знали що проводиться піготовка до святкування ювілею Все пройшло під шумок, як в кращих традиціях СРСР.Вийшла навіть брошюра про його історію.Як зауважив ветеран училища І.М. Мостовий , що в брошурі в основному були відзначені ті , хто нічого путнього за роки праці не зробив. І немаючи змогу отримати інформацію про цю брошюру і про зміст я все ж таки самотужки на основі свідків і особистої памяті хотів би деякі моменти розвитку історії училища зафіксувати і дати свій аналіз розвитку останніх 40 років.


Протягом останніх десятирічь можливо поки що відслідкувати розвиток та успіхи педагогів і студентів відділу.Викладачами училища в різні роки були а де хто й сьогодні працює флейта , гобой , кларнет ,фогот -Мостовий І.М.,флейта -М.Паршин, гобой - Носков В., Карамишев В., Кларнет -В.І.Заєць, Б.Фішерман, валторна -Цибенко Д.І,Валентин Бондарчук , Журавский Евген, Корецький Юрій,труба-Белінський ,Чумак Т.І.,тромбон ,туба -Срелков , Гуцал, Харитонов, ударні П., диригування та оркестр -Древецький, Цибенко,Лукашенко, Д.Сірий, Манжуж Р., П.Гаркуша,та інші.

Якщо характеризувати процентну частку випускників котрі поступили у високі школи ,то можна констатувати що він відносно не великий.Житомир хоча й обласний центр який має давню музичну і культурну спадщину все ж таки має характерні ознаки провінціальності.Велика кількість випускників повязала своє життя з військовими оркестрами.Серед бувших випускників стали військовими диригентами та музикантами Детістов, Мірошніченко,Кузьменко,Д.Сірий, І.Йотко, А.Бажалкін, В.Матвійчук, П.Гаркуша, М.Гаркуша,О.Семенов , М.Вдовиченко,О.Фесюк, О.Кравчук, В.Яковчук, В.Явтушок, Б.Кириченко та інші.




Ось перелік причин і фактів які свідчать про низький рівень культурного розвитку Житомира та області.




1.По перше: ані в місті ані в області немає симфонічного оркестру який сприяв би широкій популяризації як української так і світової класичної музики.У Симфонічному оркестрі могли б працювати висококваліфіковані музиканти які могли плідно працювати педагогами в училищі і виховувати кваліфіковані кадри.

2.В області немає оперного театру, що також негативно впливає на культурний розвиток громадян міста ,області , регіону.

3.Музична індустрія України і бувшого СРСР не вивиробляла і до сьогодні не виробляє музичні інструменти, які б давали можливість нормального професійного росту музикантів.

4.Повністю відсутня видавнича школа не тільки в Житомирі і в самій Україні, не має нотних видань і дистрибуторів котрі могли нотову та музичну літературу пропонувати музикантам та широкому колу любителів музики.

5.Місцеві обласні та регіональні культурні відділи не слідкують за розвитком культури і не сприяють її розвитку. Не існує або існує недостатньо фінансова підтримки з боку адміністрацій.Працівники культурно -освітянських керівних органів не мають достатньої кваліфікації як фахової так і менеджерської що б на якісному рівні робити свою справу.

6.З кожним роком пробігає великий відтік фахівців з області та самого Житомира.Місцеві органи влади не проводять ніяких заходів по сприянню умов для спеціалістів на місцях(квартирні питання, заробітня плата , створення нових робочих місць тощо).

7.З роспадом СРСР було ліквідовано велика кількість підприємств на яких підтримувалася художня самодіяльність ,(це духові оркести, народні,танцювальні, вокально-інструментальні).Що ж сучасна влада пропонує молодим людям, який культурний розвиток?звісно базар ,пиятство, дискотеки під магнітофон..Втрачена духовність та індивідувльність особистості . Духовність народу пригнічувалась та придушувалась промосковським комуністичним режимом із самого початку і на сучасний стан повністю в занепаді.

8.Житомирський поліський край - прадавня українська земля , де проживала і проживає велика кількість різних етнічних скупин: німці,чехи,поляки,білоруси, євреї, литовці та інші.І на мій погляд цінний вклад в культуру регіону було б відновлення більш ширших звязків із землями та країнами походження цих народів.Відомо що полько-українські та ческо-українські звязки існують, але на мою думку на досить низькому рівні, які вирішують чисто побутові інтересами ,і не існує зовсім , або існує але в малій мірі культурний обмін між художніми колективами,оркестрами ,театрами.Коли не має колективів,симфонічних оркестрів ,то й немає чим обмінюватись.На жаль іж Житомира і області у світ виїхала величезна єврейська громада.Це в основному висококвалівіковані кадри, музиканти, лікарі, вчителі, жудожники, артисти , які знайшли себе як фахівці в країнах емігрції. Ці люди набули великого досвіду в країнах проживання і мають великий практичний досвід культурних звязків.Нажаль область і райони на різних рівнях не підтримують з ними звязки.Звязок з еміграцією зміг би тільки збагатити Україну, в культурологічній , духовній, освітянській, та й чисто в людській сфері.
 

2 lidé ohodnotili tento článek.

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama