Духовий відділ музичного Житомирського музичного училища .

27. září 2008 v 22:40 | M.Sevruk/Михайло Севрук
Духовий відділ Житомирського музичного училища .


Училище нещодавно відсвяткувало свій історічній столітній ювілей.Але сама подія, яка має веилке значення для України та її культури не набула популяризації і мало була освітлена в медіях. Навіть бувши випускники не знали що проводиться піготовка до святкування ювілею Все пройшло під шумок, як в кращих традиціях СРСР.Вийшла навіть брошюра про його історію.Як зауважив ветеран училища І.М. Мостовий , що в брошурі в основному були відзначені ті , хто нічого путнього за роки праці не зробив. І немаючи змогу отримати інформацію про цю брошюру і про зміст я все ж таки самотужки на основі свідків і особистої памяті хотів би деякі моменти розвитку історії училища зафіксувати і дати свій аналіз розвитку останніх 40 років.


Протягом останніх десятирічь можливо поки що відслідкувати розвиток та успіхи педагогів і студентів відділу.Викладачами училища в різні роки були а де хто й сьогодні працює флейта , гобой , кларнет ,фогот -Мостовий І.М.,флейта -М.Паршин, гобой - Носков В., Карамишев В., Кларнет -В.І.Заєць, Б.Фішерман, валторна -Цибенко Д.І,Валентин Бондарчук , Журавский Евген, Корецький Юрій,труба-Белінський ,Чумак Т.І.,тромбон ,туба -Срелков , Гуцал, Харитонов, ударні П., диригування та оркестр -Древецький, Цибенко,Лукашенко, Д.Сірий, Манжуж Р., П.Гаркуша,та інші.

Якщо характеризувати процентну частку випускників котрі поступили у високі школи ,то можна констатувати що він відносно не великий.Житомир хоча й обласний центр який має давню музичну і культурну спадщину все ж таки має характерні ознаки провінціальності.Велика кількість випускників повязала своє життя з військовими оркестрами.Серед бувших випускників стали військовими диригентами та музикантами Детістов, Мірошніченко,Кузьменко,Д.Сірий, І.Йотко, А.Бажалкін, В.Матвійчук, П.Гаркуша, М.Гаркуша,О.Семенов , М.Вдовиченко,О.Фесюк, О.Кравчук, В.Яковчук, В.Явтушок, Б.Кириченко та інші.




Ось перелік причин і фактів які свідчать про низький рівень культурного розвитку Житомира та області.




1.По перше: ані в місті ані в області немає симфонічного оркестру який сприяв би широкій популяризації як української так і світової класичної музики.У Симфонічному оркестрі могли б працювати висококваліфіковані музиканти які могли плідно працювати педагогами в училищі і виховувати кваліфіковані кадри.

2.В області немає оперного театру, що також негативно впливає на культурний розвиток громадян міста ,області , регіону.

3.Музична індустрія України і бувшого СРСР не вивиробляла і до сьогодні не виробляє музичні інструменти, які б давали можливість нормального професійного росту музикантів.

4.Повністю відсутня видавнича школа не тільки в Житомирі і в самій Україні, не має нотних видань і дистрибуторів котрі могли нотову та музичну літературу пропонувати музикантам та широкому колу любителів музики.

5.Місцеві обласні та регіональні культурні відділи не слідкують за розвитком культури і не сприяють її розвитку. Не існує або існує недостатньо фінансова підтримки з боку адміністрацій.Працівники культурно -освітянських керівних органів не мають достатньої кваліфікації як фахової так і менеджерської що б на якісному рівні робити свою справу.

6.З кожним роком пробігає великий відтік фахівців з області та самого Житомира.Місцеві органи влади не проводять ніяких заходів по сприянню умов для спеціалістів на місцях(квартирні питання, заробітня плата , створення нових робочих місць тощо).

7.З роспадом СРСР було ліквідовано велика кількість підприємств на яких підтримувалася художня самодіяльність ,(це духові оркести, народні,танцювальні, вокально-інструментальні).Що ж сучасна влада пропонує молодим людям, який культурний розвиток?звісно базар ,пиятство, дискотеки під магнітофон..Втрачена духовність та індивідувльність особистості . Духовність народу пригнічувалась та придушувалась промосковським комуністичним режимом із самого початку і на сучасний стан повністю в занепаді.

8.Житомирський поліський край - прадавня українська земля , де проживала і проживає велика кількість різних етнічних скупин: німці,чехи,поляки,білоруси, євреї, литовці та інші.І на мій погляд цінний вклад в культуру регіону було б відновлення більш ширших звязків із землями та країнами походження цих народів.Відомо що полько-українські та ческо-українські звязки існують, але на мою думку на досить низькому рівні, які вирішують чисто побутові інтересами ,і не існує зовсім , або існує але в малій мірі культурний обмін між художніми колективами,оркестрами ,театрами.Коли не має колективів,симфонічних оркестрів ,то й немає чим обмінюватись.На жаль іж Житомира і області у світ виїхала величезна єврейська громада.Це в основному висококвалівіковані кадри, музиканти, лікарі, вчителі, жудожники, артисти , які знайшли себе як фахівці в країнах емігрції. Ці люди набули великого досвіду в країнах проживання і мають великий практичний досвід культурних звязків.Нажаль область і райони на різних рівнях не підтримують з ними звязки.Звязок з еміграцією зміг би тільки збагатити Україну, в культурологічній , духовній, освітянській, та й чисто в людській сфері.
 

2 lidé ohodnotili tento článek.

Komentáře

1 Happy Berry Happy Berry | Web | 27. září 2008 v 22:50 | Reagovat

Российская мы узнаем только четыре недели, но в остальном хорошая статья:D

2 ataman ataman | Web | 9. října 2008 v 20:00 | Reagovat

to sou veci, tady nekdo ani po ctyrech tydnech vyuky nepozna, ze TOHLE neni rustina? hehe

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama