Květen 2008

Панахида за померлими з голоду в Празі

15. května 2008 v 9:33
Панахида за померлими з голоду в Празі
7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців , які репрезентували в Чеській республіці вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам'ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у палаці «Жофін», що знаходиться на Слов'янському острові. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича та поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас).
Твір відомого українського композитора Євгена Станковича має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Оркестр і хор є невід'ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину та наруги над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки.
Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України - Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка, як мати своїм голосом жалібно, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі з великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності.
Бас -молодий співак Тарас Штонда -яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов з церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос в певній мірі сприймається слухачем як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом, як і мусить бути на богослужбах.
Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що в повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.В мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів та інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет та дерев'яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність та трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або в баробанній канонаді, що асоціюється з кулеметними пострілами.
Хорова палітра твору написана в кращих традиціях хорової спадщини України. Перебуваючи на балконі хор по - янгольски звертається то до Бога, то до людей з прощенням та відпущенням гріхів. Зал не має часу відволікатися ,слухач весь час перебуває в стані дійства,ритуалу-панахиди за померлими.
Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України та її народу, але для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність та майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром та хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр та хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація , фразування, динаміка, та узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців.
Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу та й всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над всім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося б констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони в першу чергу повинні були б інформувати населення держав в яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що в Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж в Ізраелі,Великобританії та Голландіії.
В Празі 7.5.2008 року Михайло Севрук

Z Výsočiny

3. května 2008 v 20:32
Zrudlé stomy
Smutné pole
Mraky v horach
Šero je
Ptak ne zpíva
Zimu cití
Podzim,
Vůně prastaré.
Na obloze
Orel líta
Srnka polem
Proběží
Paprsek slunce
Ještě hřeje
Ruže květne
Milo je.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Je smutno,šero
Valí sníh
Nevidim slunce
Je mrzký vzduch
V hospodě ticho
Pivo,smich
Povaha Česká
Samý klid.
Pivičko sládké
Jako med
Připjemo Bracho
Na posléd
Už bude ráno
Jdeme spát
A v práce musim
Furt makat.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Zavaté pole
Vysočina
Divoký vitr
Huči vysoko
Nese nad lesy
Šede mráky
Hustou metelici
Zavátí
Vsi,pole,les
A kolem chaty.
Do rána
Zjevi se
Ta bila země
Před zraky našimí
Kraj z pohadky
Daleko někde
Krákne vrana
Je ticho,hezké
Jsou Křižanky.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Zvonohra.
Tisíce zvonu
To duše lidské
Tisíce zvonu
Osud země
Napomina nam
Život lidský
Předky naše
Prastaré doby.
Každý zvon
Osaměla bytost
Zní po každém
Jenž odejde na věčnost
Zvonohra je choralem
Rekvijem lidstva
Zní jako věčnost
Je to srutečnost.
----------------------------------------------------------------------------
Переклад iз В. Брюсова
Ми - скіфи
Ми - ті, про кого шепотіли в давнину,
У мимовільному тремтінні еллінськії міфи:
Народ закоханий у буйство і війну,
Сини Геракла і Єхидни - скіфи.
Навколо моря Чорного пусті степи,
Як демони ми облітали прудко,
З'являлись раптом, всюди сіять страх:
В верхів'ях Тигру, чи пониззі Істри.
Ми диким норовом жахали світ,
Палаючи зловісно, тут і там зірницею:
І перед нами Дарій відступив і Кір
Прибоpканий був на шляху він скіфською царицею.
Що ж ми були?- Щит,ніж,сайдак і спис,
Шолом ,лук , стріли і коня вудила!
Леск, дзвін,крик,сміх,набіги - все буття
Було в розгулі браному, бенкеті п'яному!
Плекали нас хурделиці й мороз:
У хуртовині вихору подій тягнув нас холод;
Ножем рубали ми вино, волосся
Мерзлого дзенькали льодові нитки!
Наш вірний приятель, учитель мудрий наш,
Вино ячмінне підбадьорувало сили:
Летіли ми у бій під дзвони мідних чаш
На поясі, та й з ними йшли в могили.
Дні битев,полювань, бучних бенкетів,
Змінивши подобу, творили суть життя....
Як весело було колоть рабів,
Ще перед тим, як розпалить вогонь, на тризні!
В курганах громіздких, сидячи на коні,
Серед багатств, як заповіли предки
Сплять наші страхітні царі; і в снах
Їм маряться звитяги, битви та бенкети.
І часом, в стороні від вогнища присівши,
Коли хмеліли в насолоді гості,
Юнак наш виробляв для дів
Коней і левів з срібла й кості.
І взявши в коло грізного жерця,
Тримаючи в руці високо факел димний,
Ми в танці дикому, співали без кінця.
Палкі, величні й переможні гімни.
--------------------------------------------------
Вересневі обзори
Вересневі обзори
Неба повного зорі
Жовтий місяць в горі
Світить стежку мені.
По-під яром крутим
Над потоком стрімким
Де лісів чорносинь
Проляглась в далечінь.
Парасолькою небо
Мільйонів вогнів
Манить світлом своїм
До небесних вершин.
А стежина веде
У далекі світи
Жовтий місяць в горі
Світить стежку мені.
Прага 18.06.2005р.
----------------------------------------------------------------------------
Відійде в майбуття
У вічність покаяння
Душа людська
Смиренна і проста.
Хто зна за що,
За гріх чи зло
За скоєне добро
На чашу вагів
Станемо ми Божу.
Судилище для всіх
І мертвим і живим
Пройти прийдеться
Бо нас судитиме
Сам Бог-господь.
Добродієм як був,
Достанеш вічне благо,
Хто ж гріху наробив
Відпущення не жди
Настане Божа кара.
-------------------------------------------------------------------------
Військові паради
Чи треба вони?
Чому вихвалятися люди
На сміх всьому світу
На горе землі
Там кожного дня панaхіди.
Де влада продажня
Манкурт пезидент
Рахується лиш на папері
Жеброта, сирітство
Зневага, страх
Бо Віри немає в народі.
Народ по собі
Тишком нишком живе
Держава його не займає
Товчеться в землі
Бо годує вона
А влада мовчить
Як нівчому.
Та доки ще буде
Свавілля тривать
І гинути люди у шахтах
Робити щось треба
Нам миром брати,
Бо згинемо,
Канемо в вічність.
--------------------------------------------------------------
Вітер акордом
Органних труб
Реве безнадійно
Сміється.
У прелюдіях муз,
Людським подихом туг
Вічних Бахівських фуг
Час від часу озветься.
Танець смерті сичить
Понад світом летить
Фложалетами пікколо свище
Блиск та грім навкруги
Бють літаври в горі
Світу цього кінець
Грішним душам терпець
Від пекельного болю урветься.
Але трубить труба
Ангел з неба взива
До гармонії,злагоди,тиші
Світлом скрипок звучить
Неба синя блакить
Пролунає відлунням валторна
І летить по землі
Ода радості й спів
Обніміться брати ,обніміться.
Березень 2003 р.Прага
протест проти військової акції
в Іраку
----------------------------------------------------
Гілка калини.
Цвіте у долині
Калина при лузі
Буяє в красі
Жовто-білих квіток
І сниться мені
Та далека країна
Дитинства босого
Та ясних зірок.
Співає на ній
Соловейко весною
Зозуля нам років
Зачне рахувать
На осінь гілля
Оксамитом засяє
Й сплете наречена
З калини вінок.
Земельку Покрова
Накриє снігами
І гілка калини
Засяє в красі
Така твоя доля
Моя Україна
Калина є символ
Життя на землі.
------------------------------------------------------------------
Горить вогонь
Камін вже догоряє
Десь чути пєсу
Дограє рояль
В ночнім тумані
Бродять мило пари
Шепочуть губи
Тихий шелест трав.
Не спиш і ти
І маревом літаш
У лабіринті років
Зповненя буття
Ранквий промінь
Сонцем привітає.
Дає надію
Радість до життя.
---------------------------------
Грає в бокалі
Райдуг безкраїх
Бахуса Бога
Вино молоде
Сік Провансалю
Марселя,Леможа
Серце нам зповнює
Втіху дає.
Грає шалмей
При дорозі
В корчмі десь
Молодь шаліє
У танці
Без меж
Пісня лунає
В тумані далеко
Ангел стражний
Хранить нас
З небес.
У полях ,де Ван Гог
Собі вухо ріже
Міри не знаючі у вині
Генієм ставши
Без слави,без грошей
Зріє в льохах
Провансалю вино.
--------------------------------------------
З далеких днів
Віків прастарих
Легенда на Русі живе,
Що Кий з братами
Град поставив
В Полянських землях
На Дніпрі.
Заклали камінь
Граду Кию
Й назвали Києвом вони
Засіли три брати
З родами
І мали кожний
По Горі.
Кий, Боричі обсідлив
Тепер Андріївська Гора
Щек,жив на Щекавиці
Потім Олегівка була.
Хорів, мав пагорб Хоревиця
Або,як звали Юрковиця
Сестру ще мали Либідь звали,
Назвали річку по сестрі.
Були не тільки гречкосії
Великі лицарі були
В Дніпро,Дунай,на Чорне море
Пускались плавати вони,
А в Цареграді-вічнім місті
Сам імператор Юліан
На честь словян
Банкет давав.
Стара ти наша
Україно!
Прастара матінка
Ти Русь!
За тебе сорому не маю
Я українець!
Й тим горджусь.
----------------------------------------------------
Летить у вирій майбуття
Летить у вирій майбуття
На крилах феніксу у вічність
Одна душа,одне життя
Палють вогнищем одвічним.
Країв далеких поза меж
Землі , за обрієм всесвіту
Торкнутись думками мереж
Людськая туга вічна .
А над землею неба край
Синіє ,барви сонцем грають
Хто скаже, що таке життя?
Його ж пізнати ціль одвічна.
Дябліце у Праги квітень-*травень 2006р
---------------------------------------------------------------
Линуть роки
Світанкові вогні
Небо зорьою сяє
Ранок прийшов
Пробудися від сну
Сонце надію вселяє.
Десь у гаю
Ранній птах
Вже співа
Будить зорю у маю.
Линуть думки
Наяву чи у сні
Маревом роки кануть.
-------------------------------------------------------------------
Лиш Україна показалась
На польсько-львівській стороні
І прикордонник по російські
"Прашу приготовить паспорта".
Зневага до рідної мови
Лунають російські пісні
Похабні, нахабні, тюремно-жаргонні
Впливають надуші людські.
Та й церква співає прастарі псалми
Під дудку тієї ж Москви.
Пісні Українців, великих талантів
Не чути, забуто, чи й не було ?
Цурання й зневага, до рідної мови
Культури народу свого.
Як довго ще буде дурман у народі?
Прозрійте та встаньте бо горе буде
-----------------------------------------------------------------
Мре Україна,відїзджає
Хто в рабство силою,хто так
Жінки до праці,та розпусти
Нема моралі,сором,жах.
Мужі, сиділи б краще дома
Та працювали на землі
Як українець,щось не добре
Зробили ж славу ви собі.
В убогих селах жити гірко
Женуть горілку,тихо мруть
Дітвора школи покидала
І просять все,що подадуть.
Мужі, так званої держави
Ганьба,та сором вам усім
Злочинцям ввірили країну
Й живете злочином одним.
Пограбували все,що можна
Людей поїли б ви живцем
Собі державу збудували
На крові й горі ви людськім.
А кара прийде неминуче
Й розплата беде все рівно
Де сльози ллються у народі
Там Божий суд прийде.

Basnícká stranka

3. května 2008 v 20:23
Сум у народі
Сум у народі
Гіркота ,печаль
Зневіра та розпач
Бо в хаті москаль.
Народе проснися
Не ходь у ярмі
Зневагу й нахабство
Ти терпиш завжди.
Так Бог вже створив
Твердо-шкірих хохлів
Терплять як болить
Та не вірять в братів.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
--------------------------------------------------
Ми славим Україну
Ми славим Україну
Стару слов'янщину оцю
Стару країну, де віками
Чужинці кров пили цебрами
З народу ,що любив так волю
Св'ятую Русь любив.
Тут всі були кати невдалі,
Хто хліба Руського хотів,
Хто мріяв жити й мордувати
Народ замучений в неволі
Держать під владою хотів.
Були тут шведи і татари
Тут турки й німчики були
І ляхи кров пили цебрами
З народу ,що любив так волю
Святую Русь любив.
Нарід сей вільний мріяв бути
Він кривди не терпів
Збирався в табори могутні
Щоб землі рухом боронить
Щоби на цій землі скорботній
Свавілля кінчилось
Й була лиш благодать.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
----------------------------------------------
Пограбували Україну
Пограбували весь народ
Сертифікати відібрали
Убогі люди без турбот
Не треба вже ходить на ланку
Худобу вирізали вщент
І віру в Бога не відновиш
Бо розбрат, дикий по сей день.
В селі неначе подуріли
Неначе всі собі вовки
Зарослі цвинтари й могили
Й хати в чагарарниках
Бо люди села покидали
Шукають долі у світах
А може все ще навернеться?
Як сподівався наш поет
Шевченко -геній України
Все бачив він це, на перед.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
---------------------------------------------------------
До Українців
Прозріти мусите ви Українці
Владарювати на своїй землі
Любити мову українську
Пісні співати лиш свої
Бо поки будете співати
Під дудку хижої Москви
Не буде правди у державі
Ви будете завжди хохли.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
------------------------------------------------------------------------
Місяць світить
Собака виє
У хаті самотньо
Душа тліє
Горить серед хати
Воскова свіча
У тиші пекельній
Останні слова.
Шепочуть губи
З Св'ятого письма
Свіча ж догоріла
Душа відійшла.
У вічність далеку
Не знаємо ми
Куди і чому
Відійде на віки?
Й неначе не жив
На землі чоловік
Хліб сіяв,трудився
І рід свій зродив.
Помер в самоті
В самоті народився
Прийшов із землі
До землі повернувся.
В далекім селі
У церквині старій
Співає хор псалм
По померлій душі
Лик Божий присутній
В обличчях людських
Священник співає
Про вічність,покій.
Помилуй нас Боже
Дай вічність й спокій.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
---------------------------------------------------------------------------------
Ранкові роси впали на покоси
Ранкові роси впали на покоси
Орли кружляють аж за неба край
Тумани,мгла,парує водні плесо
Несуться води стрімко в океан.
А ліс стоїть мовчазно,тихо
Лиш рання пташка співом веселить
І світу цього ,соняшних світанків
Духмяних трав ніколи не забуть.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
Прага Дябліце 19.05.2005р
------------------------------------------------------
Співає гай.
Співає гай
Діброва сяє
На луках сонце
В барвах грає
Душа радіє,
Що жива
Весна надію
Принесла.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
---------------------------------------------
Прилетіла ластівка.
Прилетіла ластівка
Перша по зимі
Пелюстки розкрила
Зелень на весні.
Черешні розквітли
В парках та садах
Галас співу птахів
Лине по гаях.
Все живе радіє,
Що весна прийшла
Прилетіла ластівка
До мого вікна.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
-----------------------------------------------
Співай пташко.
Співай пташко
Пісень ярні
Звий гніздечко
Своє.
Тепле сонце
Все вітає
I душа
Співає.
Бо прийшла
Блаженна мить,
Хліби засівати
Землю збудить
Хлібороб
Часу він не згає.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
------------------------------------------------------------------
Благословенна земле мила
Не спи,пробудься,бо пора
Народ в зневірі і без віри
Існує,гине,то ганьба.
.
Багато в світі бачив дива
Там люди в радості живуть
Душа радіє а не тліє
В неділю в церкву там ідуть.
Країну ввірили злочинцям
Жінок пустили на панель
Посвіті курви українські
А вдома муж є імпотент.
Все,що було то розікрали
Сидять в парламенті кати
Понаїдалм ситі пики
Народ в великім забутті.
По селах люди чорні, дики
Хати в чагарниках
Мре Україна тихо й гірко
Бо пє горілку без кінця.
Вже схаменіться, досить пити
За розум взятись нам пора
Нащадки козаків та шляхти
Не будьте сміттям ви Кремля.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
------------------------------------------------------------------------------------------------
Чи можливо терпіти від болю,
Коли ріжуть тебе на шматки?
Коли жила твоя бється в скронях
Від пекельного жалю в душі.
Україно! Тебе поділили
Чужороді побриті виски
Ділять, ріжуть тебе по живому
Злочин має лише вагу.
Влада робить закони під себе
Краде гроші в державній казні,
Де керує злочинець в законі
Плачуть люди і горе землі.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
-------------------------------------------------------------------------------------------
Ангулемом бродив
По майдані ходив
Грав концерт десь
Поблизу костела
І загледів провід,
Хрестний був то похід
Свічок линув потік
Свято трійці зелене.
Провід далі пішов
Дзвони били в костелі високо,
Та лунали відлунням далеко
Ангулем далі жив
Просто жив.
А до мене
Нікому,й нічого.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
----------------------------------------------------------
Благі надії сміх та плач
Благі надії сміх та плач
В очах підступних зрада й жах
Кує кайдани брату брат
Дере три шкури з свата сват.
Прзрій народе ,схаменись.
За розум придко вже візьмись
Кінчай ти облизні ловить
Рятуй вже землю,боронись.
Як пес у буді ти живеш
Ланцюг нашиї лиш гарчиш
Не має долі,сум ,нудьга
Чужинець в дома й без Кремля.
--------------------------------------------------------------------------------
В ночнім тумані Пражських вулиць
Таємний подих з глибини віків
Старі костели вежі, брами
Живії свідки з прачасів.
Камінний міст то дух, то призрак
То вся історія землі
Святії в камені повиті
Стоять мовчазні , чарівні.
В низу хлюпоче ніжна Влтава
Водою крутить Чортів млин
На острові шаліє молодь
Він має назву Жозефін.
Летить над містом сон дрімучий
А місто зовсім і не спить
По Старомаку й Вацлаваку
Туристи маревом пливуть.
Прастара матінко, ти Злата Праго
Ти місто див, далеких снів
Таємні вежі , гради замки
Прийшли до нас з глибин віків.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.

-------------------------------------------------------------
В Печерській Лаврі
Дзвонять дзвони
Свічки горять
По всіх церквах
Далекий взпомин
Й стогін,стогін
Моя ти земле
Рідний край.
Зігнувся Нестор
Й щось нам пише,
Чи не історію землі?
Перо скрипить
Свіча палає
І тиша , спокій
Навкруги.
Про що ти Несторе
Там пишеш,
Про що Святий
Скажи мені?
Андрій колись
Ходив з братами
Поставив Хрест
На цій Горі,
А Володимир
Князь Великий
Хрестив в Почайні
У воді.
Пройшли роки
Батий понічив
Всю Україну розігнав
Руїну, попіл
Від пожарищ
Про все ти
В Повісті писав.
Не описав
Про наші біди
Про Унію і москаля
В землі невігласи
Без віри
Не можуть
Жити без Кремля.
Поетів,
Геіїв мордують
Шевченко перший
Ох! Терпів,
А скільки згинуло
Й забито
Святих отців
Братів, ченців.
Росія кинула
Петлю нам
І розігнала цілу Січ
Клейноти-пам'ятки народу
Царизм згубив
В крові втопив.
За ним прийшли
"Брати червоні"
Безкарно правили в землі
Ти Несторе це опиши,
Як голод був
У тридцять трейтій
Й церкви палили,
Це ж свої
Служили вірою Іюди
Щоб не послали в Соловки.
Багата Слава України
Гірка традиція землі
Печерська Лавра в Україні
Москаль керує із Москви
Антоній Лаврі цій засновник
Був українецем, є Св'ятий
Брат брата гнобить
Та мордує
За Віру, Бога,
Й так собі.
Бє дзвін
І свічка догоряє
В Печерах спочивають
Всі Св'яті
Ти ж Україно відкриваєш
Нову історію землі.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
---------------------------------------------------------------------------------
Вічний рух
У вогні, металі
Вітер, стихія
Води океан.
Каприс Паганіні
Сонет Петрарки
Лет ракети,
Чи Бахів орган,
Де в музці лине
Стихія шквалом
Й застигла в картинах
З усіх епох
Вічний рух
У людині самотній
Летить, кане в вічність
Як в світлі міраж. --------------------------------------------------------------------------------
Влада не влада
Народ є в пітьмі
Koго президентом
Обрали собі?
Держави не має
Міністри глупці
Тароси приходять +
Рятуйтесь хохли.
Зeмля та убога,
Де розпач та жаль
Хвороба,горілка
Та дикий звичай.
Чорнобіль роздмухав
Людей по світах
Селянин без хліба,
Й землі, то жебрак.
Не ждіте рятунку
З далеких країн
Верніть свою землю
Батьків, прадідів.
Колгоспи розпались
Законів нема
Один порятунок
Є воля й земля! + Тарос-татаро-росіянин.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
-----------------------------------------------------
Жити - не жити
Століття прожити
На зломі віків
Нам судилося жити
Епохи змінились
Змішались народи
Та люди у мирі
Жить не навчились.
Дві тисячі років
Живемо в Христі
Його заповіти
Не чиним в житі.
Біда по всім світі
Бо робиться зло
Брат брата вбиває
Й не знає за що.
Де Авель, де Каїн
Араб або жид
Подай руку брату
Бо згине весь світ.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
------------------------------------------------------
Куди ти йдеш?
Куди ти йдеш? Куди ти йдеш?
Лунає голос із небес.
Петро злякавсь,тремтить земля
Неси у світ свого хреста.
Коли ж не вернешся у Рим
Розп'ятий буду знову я.
Павло не витримав наруг
Із Рима похапцем утік
А голос з неба ,ти ж куди?
Вернись і ти, вернись і ти.
Україна, липень 2005 рік , на честь святих апостолів Петра і Павла

© Михайло Севрук. Всі права застережені.
--------------------------------------------------------------
Літній дощ

Поля, хмари, жита , овес
Лани за обрій линуть
Далеких пращурів з небес
Онуки гречку сіють.
Липневі громи загули
Дощами землю вкрили
Щоб все буяло та росло
На втіху людям ,Україні.

© Михайло Севрук. Всі права застережені.

Україна , Круті Горби 17.07.2005р