Prosinec 2007

Tymošenko Leonid

29. prosince 2007 v 21:07 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)

Леонід Володимирович Тимошенко-*1955село Потієвка, Радомишльського району Житомирської області -доктор історичних наук, професор, завідуючийкафедри всесвітньої історії
Народився в 1955 році у селі Потієвка, Радомишльському районі Житомирської області. 1970 -1974 роки - навчання у Київському індустріальному технікумі. В роки навчання попрацював слюсарем заводу дренажних труб у Латвії, а потім на Київському комбінаті асобцемвиробів. 1975 -1977 роки - служба в армії.
У 1978 -1983 рр. Леонід Тимошенко навчається на історичному факультеті Київського державного університету імені Т.Шевченка. Його трудова діяльність в Дрогобичському університеті розпочалася у вересні 1983 року на посаді асистента кафедри історії КПРС, але через два роки він вступив до аспірантури і у 1988 році достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
У 1994 році Л.Тимошенко іде у докторантуру. Ціль його досліджень -церква в Україні. Він являється одним із небагатьох істориків-науковців, хто детально зайнявся дослідженням історії церкви. . У 1997 році захищає докторську дисертацію.Тема докторської дисертації "Берестейська унія 1596 р.: історичні передумови, процес укладення, постаті". Він автор трьох книг: "З історії уніатської церкви на Київщині", Київ, 1997; "Потіївка та її околиці в XVI-XIX ст.", Дрогобич, 2000; "Бібліографія Дрогобича. .
Співголова Дрогобицького осередку Українського Історичного Товариства імені М.Грушевського, керівник Дрогобицької філії Інституту Центрально-Східної Європи, член Українського геральдичного товариства, член Товариства дослідників Волині, член Наукового Товариства ім.Шевченка, редактор наукового щорічника "Дрогобицький краєзнавчий збірник", ініціатор і промотор Дрогобицьких Міжнародних наукових історико-краєзнавчих конференцій (періодичність - щодвароки).
В 1997 році його обирають завідуючим кафедри всесвітньої історії, а в лютому цього року отримує наукове звання професора.
Леонід Володимирович Тимошенко - являється автором понад 200 наукових праць,50 науково-популярних історико-краєзнавчих праць. Наукові зацікавлення: історія української церкви, історія Київщини, краєзнавство Дрогобиччини, генеалогія та ін.
, є одним із найавторитетніших дослідників історії уніатської церкви. Крім того, він активно займається краєзнавством, скрупульозно вивчає історію Дрогобича, редагує науковий "Дрогобицький краєзнавчий збірник", є співголовою Дрогобицького осередку Українського історичного товариства, фахівцем, який підготував 5 кандидатів наук, ініціатором створення науково-дослідної археологічної лабораторії.
Проте найбільшим авторитетом і любов'ю професор Тимошенко користується серед студентів історичного факультету. Широка ерудиція, цікаві, глибоко аналітичні розмірковування, красномовство і енергія, "історичне" почуття гумору (уміння пожартувати з історичних героїв та подій) - ось ці прикметні риси, які характеризують Леоніда Володимировича як лектора, і які приваблюють до нього студіюючу молодь.
.

Zukov Sergej/ Композитор Сергей Жуков

29. prosince 2007 v 7:32 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)

С. Жуков

Камерная инструментальная музыка
1980 Соната-capriccio для виолончели соло
1983 Партита для скрипки соло
1984 «Преломлённые звуки» для духового квинтета
1988 Соната-bussanda для фортепьяно
1988 «Пейзаж» для кларнета соло
1991 «Лик и Преображение» для органа
1995 «Трансформы замкнутого пространства», сцена для флейты соло
1997 «Vision» для фортепьянного трио
1976- «Листки из альбома» для фортепьяно / цикл графических игр/:
1999 «BACH- variations», «Triller-restoration», «Labyrinth»,
«Dodecardonica», «DSCH-variations», «CAGE-variations»
2000 «В поисках утраченного сочинения» для кларнета, клавесина,
магнитофонной ленты
2000 «Книга превращений для приготовленного рояля» Глава I:
«Таинственная история старого музыкального ящика»
2001 «Sempre Sonare» для двух роялей и ударных
2002 «Hommage Holland», композиция для трёх органов
2003 Парафраз на тему стихотворения П. Ван Эйка «Садовник и Смерть»
для виолончели соло
2006 «Dolce Dolore» для кларнета/бас кларнета и восьми виолончелей
Камерная вокальная музыка
1973 «Черные клавиши», вокально-инструментальный цикл на стихи
Э. Межелайтиса
1974 «Послушайте», вокальные квартеты стихи В. Маяковского
1975 «Спiваночкi», камерная кантата на народные тексты для двух сопрано и
инструментального ансамбля
1976 «На берегу», восемь музыкальных новелл для чтеца, сопрано,
инструментального ансамбля и магнитофонной ленты на стихи
А. Тарковского
1979 «Эхо», три стихотворения A. Пушкина для сопрано и фортепьянного трио
1982 «Монологи» для сопрано и солирующего фортепиано на стихи
М. Цветаевой
1992 «Песни прощания» для сопрано, траверсо /флейты/, виолы да гамба
/виолончели/, клавесина/фортепиано/ на стихи Я. Х. Леопольда
/на голландском языке/
1993 «Садовник и Смерть», сцена для контральто /контратенора/ и виолончели
на стихи П.Н. ван Эйка /на голландском языке/
Переложение для голоса и контрабаса, 2002 год
1999 «Душа ночи», сцена прощания Пеллеса и Mелисанды для сопрано,
баритона и фортепиано на тексты М. Метерлинка.
Музыка для симфонического и струнного оркестра
1977 Поэма для скрипки с оркестром памяти Д. Шостаковича
1982 «Хореографические картины» для большого симфонического
оркестра по повести Н. Гоголя «Вий»
1985 Симфония
1990 Концерт для оркестра и солирующих ударных
1992 Концерт - Партес для струнного оркестра
1993 Концерт-Мистерия для фортепиано, скрипки и виолончели
c оркестром
1997 Concerto-Grosso /Concerto-Sacre/ для фортепиано, скрипки,
виолончели и струнного оркестра
1997 «Дифирамб» для симфонического оркестра
2001 «Silentium», концерт для фортепиано с оркестром
2002 Вариации для симфонического оркестра на тему народной
песни Белгородской области «Ой, да уж ты да ли чёрный мой»
2003 «Гефсиманская ночь», концерт для электронной виолончели, смешанного
хора, шести валторн, трио ударных, препарированного рояля
2004 Симфоническая вариация из коллективного сочинения
«Десять взглядов на десять заповедей»
2004 «День Ангела», концерт для скрипки с оркестром
2006 «Alleluja» для струнного оркестра
Музыка кантатно - ораториального жанра
1978 «Драматический триптих» для солистов, хора и симфонического
оркестра на стихи В. Маяковского
1980 «Монологи», кантата для сопрано, струнного оркестра и ударных
на стихи М. Цветаевой
1981 «Лирические сцены» для сопрано и струнного оркестра на стихи
T. Шевченко
1987 «Мгновения, бегущие чредой…», оратория для чтецов, солистов,
детского и женского хоров, симфонического оркестра на стихи
И. Бунина
Музыка для смешанного хора a'cappella
1973 «Тучки», «Колыбельная» на стихи M. Лермонтова
1992 «Благослови, душе моя, Господа!»
1994 Молитва покаянная Преподобного С. Саровского
1995 Откровение, главы 21,22
1996 «Блаженны»
2000 «Palindromeo»

Балеты и хореографические композиции

1988-1990 «Солярис», балет в двух актах по одноименной новелле С. Лема
Балетмейстер А. Соколов
Премьера 11 апреля 1990 года на сцене Днепропетровского театра оперы и балета
1992 «Жребий Немезиды», пластическая композиция для кларнетиста /саксофониста/,
балерины и магнитофонной ленты
Балетмейстер М. Большакова
Премьера 27 декабря 1992 года на сцене Юсуповского дворца с С-Петербурге
1998-1999 «Бессонница», балет в одном акте по мотивам стихотворений А. Пушкина
Балетмейстер А. Петухов
Премьера 9 июня 1999 года на сцене Большого театра России
2001 «Фатум»/«Демон»/, балет в одном акте по поэме М. Лермонтова
Балетмейстер М. Большакова
Премьера 1 марта 2002 года на сцене Академического театра оперы и Балета им. Мусоргского
2007 «Подвенечная фата Пьеретты», пантомима в трёх картинах по одноименной драме А. Шницлера
Балетмейстер А. Хасанов
Премьера 24 января 2007 года на сцене С-Петербургского театра «Приют Комедианта»
2007 «Аленький цветочек», балет в двух действиях по мотивам сказки С. Аксакова;
1993 «Ванька, не зевай», по произведениям В. Шукшина, спектакль II- театр «Глас»;
режиссёр Н. Астахов
режиссёр В. Чайка, балетмейстер А. Соколов, художник Г. Якубовская, дирижёр
Ю. Пороховник. Премьера 27 октября 2007 года на сцене Днепропетровского театра
оперы и балета. .
.
Музыка к драматическим спектаклям
1993 «Крест-хранитель» - театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
1994 «Раб Божий Николай», по произведениям Н. Гоголя - театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
1995 «Антоний и Клеопатра», по драме У. Шекспира - совместная постановка театра
«Москва» и немецкого театра «Werkstadt» (Ганновер); режиссёры О. Кавун (Россия),
Х. Шляге (Германия)
1996 «За Русь Святую» - театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
1997 «Живы будем - не помрём», по произведениям В. Шукшина, спектакль I- театр «Глас»;
режиссёр Н. Астахов;
1998 «Видения на холме», по произведениям Н. Рубцова- театр «Глас»; режиссёр А. Локтев
1999 «Сказка о золотом петушке», по сказке А. Пушкина- театр «Глас»; режиссёр К. Белевич
1999 «Китеж», по драме И. Экономцева- театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
2000 «Эй, живая душа, отзовись», по пьесе И. Шварца «Два клёна» - театр
Содружества актёров Таганки; режиссёр В. Щеблыкин
2001 «Ревизор с Развязкой», по пьесе Н. Гоголя /совместно с голландским
композитором Йо Спорком/- театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
2002 «Женитьба Бальзаминова», по пьесе А. Островского- театр «Глас»
2003 «Аленький цветочек», по сказке С. Аксакова - театр Содружества актёров Таганки;
режиссёр В. Щеблыкин
2003 «Духовные очи», по рассказу Нилуса /совместно с Л. Кононовой/- театр «Глас»;
режиссёр Н. Астахов
2004 «Чайка», по пьесе А. Чехова- театр «Глас»; режиссёр Н. Астахов
2005 «У Бога всего много», по пьесе о. А. Кононова- театр «Глас»; режиссёр А. Захарьев
2006 «Лисистрата», по комедии Аристофана - Владимирский драматический театр;
режиссёр Н. Дручек
2006 «Полуденный раздел», по пьесе П. Клоделя - Центр драматургии и режиссуры Рощина и
А.Казанцева; режиссёр В. Агеев
2007 «Мален», инсценировка В. Агеева по пьесам М. Метерлинка «Жуазель» и «Принцесса Мален» -
Театр «Современник»; режиссёр В. Агеев

Музыка к телевизионным фильмам

Из серии «Рассказы о художниках»
1978 «Статис Красаускас»
Режиссёр В. Третьяков
1979 «Русский фарфор. Художник Леонов»
Режиссёр В. Третьяков
Из серии «Эрмитаж»
1980 «Золотая кладовая Эрмитажа»
Режиссёр В. Третьяков
2003 «Земное и небесное»,
фильм в десяти сериях о тысячелетней истории православия в России.
Проект студии «Остров»
Режиссёр С. Мирошниченко
Музыка к художественным фильмам
1978 «Восьмой этаж», студия им. Горького
Режиссёр В. Фетисов
1982 «Полоса везения», Мосфильм
Режиссёр С. Морозов
1984 «Происшествие в Утиноозёрске», Мосфильм
Режиссёр С. Морозов
1986 «Семь дней Надежды», Мосфильм
Режиссёр В. Фетисов
1992 «Бег по солнечной стороне», Мосфильм
Режиссёр О. Кавун
2004 «Song from the other side», Waterland Film & TV, Нидерланды
Режиссёр А. Хоут
2007 «Бухта пропавших дайверов», студия «Президент-фильм»
Режиссёр К. Белевич

Žukov Sergej /Cергій Жуков

21. prosince 2007 v 23:17 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Сергій Жуков - сучасний композитор московської школи модерного спрямування- народився в *1951 році в місті Житомирі на Україні .Саме Житомир був головним містом Волинської губернії, де переплелись культури багатьох народів: українців, поляків, росіян, євреїв ,литовців,білорусів, чехів, німців . Він належить до міст, де притаманний дух багатьох велетнів світового музичного надбання. Ігнація Янa Падеревського, який саме навчався і творив у ньому, Римського-Корсакова, батько якого був генерал-губернатором і сім'я Римских-Корсакових деякий час проживала в Житомирі, Антона і Миколи Рубінштейнів коріння яких походить із Житомирщини а cаме з Бердичіва., Віктора Косенка, Зої Гайдай, Бориса Лятошинського,Св'ятослава Рихтера та інш. Поліський край, його мелодика та інтонаційний склад пісень у сій час причарували і надихнули Ігоря Стравинського на створення багатьох музичних творів, який деякий час з родиною проживав на Волині у Володимирі -Волинському.Тому не диво, що Сергій Жуков вже з дитячих років опанував гру на баяні та основи композиції.Саме в музичному училищі імені В.С.Косенка і розпочався його шлях до великої музики.На той час в музичному училищі викладав теоретичні дисципліни та композицію талоновитий педагог та композитор О.М.Шиндель, який виховав багатьох своїх послідовників.Це брати кияни Станіслав та Владислав Ольшевські, Анатолій Білошицький, Сергій Жуков (Москва), Ольга Коровіна (США), Євген Стецюк (Санкт-Петербург), Олександр Ческіс (Ізраїль), житомирянин Дмитро Стецюк, Ігор Перчук та багато інших.
Після закінчення музичного училища Сергій Жуков успішно склавши вступні єкзамени в 1973 році поступив до Московської Державної консерваторії ім.П.І.Чайковського в клас відомого російського композитора Михайла Чулаки.Роки навчання в консерваторії були плідними і молодий композитор опанувавши композиторстку майстерність в 1978 році був оцінений Спеціальним призом за твір «Драматичний триптих ».
На сьогодні в добутку композитора величезна палітра музичних творів.Це інструментальна музика для скрипки, віолончелі, кларнета, камернoго оркестру, для великого симфонічного оркестру, музика для драматичних спектаклів , кінофілмів Сергій Жуков являється автором чотирох балетів. Один із них був з успіхом поставлений у Великому театрі раніше а нещодавно відбулася премєра ще одного. Багато творів ним написано для фортепіано.Одним із них являється ,,Таємнича історія старої музичної скрині ,, (Таинственная история старого музыкального ящика). "Sempre sonare" ("Семпре сонаре"): для двох фортепіано та ударних інструментів.Серед творів С.Жукова багато вокальних та хорових творів .На слова російських та українських поетів Т.Шевченка, О.Пушкіна, І.Буніна.Звертається в своїй творчості С.Жуков і до витоків українського фольклору та українських народних пісень Творчість Сергія Жукова поступово набуває популярності за кордоном. Він - постійний участник фестивалів сучасної музики Польщі,Чехії, США, Бельгії і Нідерландах. Дуже часто відомі зарубіжні виконавці звераються до Сергія Жукова із замовленням написати твір спеціально для того чи іншого сольного інструмента або для ансамбля. Це , наприклад голандський кларнетист Мішель Маранг, фортепіанний дует Єлєна Базова - Пауль Харрисон (також із Голандії), тріо із Великобританії "Сестри Бекови" ("The Bekova Sisters").
В російскій столиці проводиться кожного року Міжнародний фестиваль сучасної музики "Московска осінь". І Сергій Жуков завжди представляє у фестивалі свої твори у виконанні російських і зарубіжних виконавців.Він стає улюбленим композитором який має свого слухача.
Знаючи Сергія Жукова з юнацьких років по Житомирському музичному училищі памятаю, що він завжди був відповідний, раціональний ,виважений і зконцентрований глубоко мислячий музикант, який серед студентів і педагогів вшанувався як авторитетна людина. Велике враження сприяє на слухача його спрацювання українстких народних пісень з циклу « Співаночки ». В піснях « Ой співаночки мої », « Іди іди дощику» , «Подоляночка» музичний допровід вносить колорит Поліської містичної загадковості ,де переплітаються в пасажах фортопіано, кларнет або скрипка і не порушуючи мелодизм вокальної партії.Деякі окремі елементи музичної фактури можна порівняти з пасажами цимбал,сопілки або троїстих музик.Слухаючи твори Сергія Жукова не має часу відволікатися чимось, музичний розвиток побудований таким чином ,що в маленьких дитячих піснях, які знає кожний українець весь час перебуваєш в творчому процесі світосприйняття нового матеріалу. Пісні в спрацюванні великого майстра -то є чиста джерельна вода, що витікає з пісенності Поліської землі.

Сочинения учебного репертуара для фортепьяно

«Шутка»
«Воспоминание о вальсе»
«Шествие пилигримов»
«Танец Лешего и Кикиморы»
Детские песни
«Колыбельная», ст. А. Бродского
«Свет погас», ст. Ю. Ефремова, Р. Виноградова
«Где спит медведь», ст. И. Пивоваровой
«Где спит рыбка», ст. И. Пивоваровой
«Усни - трава», ст. И. Токмаковой
«Шоколадный цирк», ст. И. Пивоваровой
«Человек зашёл в аптеку», ст. Ю. Ефремова
Отдельные романсы и песни
«Тучки», ст. М. Лермонтова
«Опять неподвижно летят надо мною», ст. Л. Андреева
«Когда волнуется желтеющая нива», ст. М. Лермонтова
«Лодки уплывали», ст. О. Фокиной
«Море и ты», ст. Р. Виноградова
«Свидание с Москвой», ст. Р. Виноградова
«Чудо - видео», ст. В. Фетисова
«Если я, если ты, если мы», ст. Р. Виноградова
«Быть может», ст. Р. Виноградова
«Не забывай», ст. Р. Виноградова (из фильма «Бухта пропавших дайверов»)
Народные песни, обработки
«Егорушка»
«Зоренка»
«Скоморошина»
«Ой, вы, ветры, ветерочки»
«Выйду на улицу»
«Ах ты, степь широкая»
«Ой, да не вечер»
«Дубравушка»
«Заговор»
«Не люблю я Александра»
«Туман яром»
«Вiтер дуба хитае»
«Украинский триптих» для народного голоса и инструментального ансамбля
на темы украинских народных песен:
«Сонце низенько»
«Iхав козак за Дунай»
«Козака несуть»

Vdovičenko V.I./Вдовиченко Володимир Іванович

18. prosince 2007 v 1:07 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)
Вдовиченко Володимир Іванович - * 22.серпня 1921 - Яроповичи Андрушівського району Житомирської області - † 5 грудня 2002 Київ - фаготист, педагог Київської національної музичної академії, соліст симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка .

== Життєвий шлях ==

Так склалася доля В.І. Вдовиченка , що найкращі молоді роки довелося провести в окопах другої світової війни.Спочатку то була передова з бойовими діями, пораненнями а потім військовий фронтовий духовий оркестр.Лише в 1951 році В.І.Вдовиченко закінчує Київську державну консерваторію ім.П.І.Чайковського по класу фагота(кл.А.Литвинова).
== Творча праця ==
В 1949-52 працює солістом симфонічного оркестру радіо України,1952-1956 соліст симфонічного державного оркестру України. З 1956 соліст симфонічного оркестру Державного Театру опери і балету України ім.Т.Г.Шевченко.З середини 70 років працює педагогом Київської консерваторії ім.П.І.Чайковського.За багаторічну працю в симфонічному оркесті театру В.І.Вдовиченко набув величезної оркестрової практики досягнувши вершин виконавської майстерності .В його репертуарі були сотні музичних творів які він з блискучою майстерністю доносив в своїх солових партіях до слухача.Характеризуючи його виконавську майстерність особливо хотілося б відзначити його яскравий , виразний і разом з тим досить мягкий звук.Як свідчаь колеги по оркестру та й автор цих рядків неодноразово слухаючи В.І.Вдовиченка в солових партіях пресвідчився , що для нього не існувало технічних барєрів.Він володів блискучою і досить легкою технікою.Відчував завжди музичну палітру оркестра ,його сола завжди мали конкретну логічну докінчену фразу з досить виразною динамікою. В оркестрі то був неперевершений виконавець.
==Педагогічна праця==
Педагог був досить відповідальний, з студентами мав добрі стосунки.В побуті був зичною та доброю людиною.Працюючи над творами в класі камерного ансамблю він завжди спрямовував студентів грати м'ягко і легко.Вміло допомагав виконавцям віднайти звук та штрихи до конкретного музичного твору. Особливо майстерним солістом був у операх В. А. Моцарта, Б.Сметани, Д.Россіні, Д.Д.Шостаковича, П.І.Чайковського. На протязі всієї оркестрової праці грав у різноманітних камерних оркестрах та ансамблях.Співпрацював з музичними колективами, що брали участь при записі музики на Українському радіо та на Київській кіностудії ім Олександра Довженка.Разом з професорсько-педагогічним колективом кафедри приймав активну участь по створенню Державного духового оркестру України,брав участь в методичних фахових розробоках з теорії навчання та виконавства гри на фаготі, камерних ансамблів. Активно допомагав у підготовці та проведенні Українських республіканських конкурсів виконавців гри на духових та ударних інструметах.
Протягом багаторічної творчої праці працював з видатними музикантами та диригентами другої половини ХХ століття: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М,Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І.,А.Власенко, Рябов та інші
Посилення
С.Болoтін -Біографічний словник музикантів виконавців на духових інструментах; стор.23

Antonov Volodymyr/Антонов Володимир Сергійович

16. prosince 2007 v 17:22 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)

Антонов Володимир Сергійович

Володи́мир Сергі́йович Анто́нов (* 23 серпня (Вороніж), 1932 - †2005 , - український флейтист, лауреат Українського конкурсу музикантів - виконавців на духових інструментах(1957), педагог; Народний артист УРСР, соліст симфонічного оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка; професор Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського в Києві.
В.С.Антонов >>>

Життєвий шлях

В 1955 роцв закінчив Київську консерваторію ім. П.І.Чайковського по класу флейти (клас А.Ф.Проценка). У 1967-аспірантуру. З 1948 року - соліст симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка України, викладач Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського (1960), до (2005) завідуючий кафедрою духових та ударних інструментів Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського в Києві.

Творча праця

Особистість Антонова Володимира Сергійовича формувалася у післявоєнний період і пов'язана з розвитком київської національної флейтової школи. Народившись в родині музиканта (Антонов Сергій Іванович- флейтист), він являється ясравиим представником Української національної виконавської музичної школи академічного напрямку. Працю в оркестрі почав дуже рано від 16 років і більше ніж 50 років був солістом, концертмейстером групи флейт симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка. Окрім праці в оркестрі вів концертну діяльність (солові концерти), в різноманітних камерних оркестрах і ансамблях. На концертній естраді пропагував твори світових класиків та модерних сучасних українських композиторів. Звук його флейти заворожував слухача свєїм глибоким фібрато та яскравим оксамитовим тембром. Антонов був виконавець -віртуоз, соліст високої культури з досконалим, відчуттям фрази та динаміки. Особливо майстерним і досконалим солістом він був у операх В. А. Моцарта, Д. Д. Шостаковича,П.І.Чайковського.На протязі всієї творчої діяльності в різні роки виконував солові партії в оркестрі під керівництвом видатних диригентів: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М, Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І.,А.Власенко, Рябов та інші

Педагогічна праця

За багатолітній період творчої і педагогічної діяльності Антонов В. С. виховав цілий ряд виконавців флейтистів, лауреатів республіканських конкурсів, педагогів, які працюють в різноманітних оркестрах та учбових закладах. Він являється автором методичних посібників та праць з методики навчання гри на флейті.Багато років очолював кафедру духових та ударних інструментів Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. За значний вклад в українське музичне мистецтво був удостоєний почесного звання: Народний артист України.
  • Болотін С. Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.10

Kudrjašov Oleg/Кудряшов Олег Сергійович

15. prosince 2007 v 13:45 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Кудряшов Олег Сергійович (* 6 травня 1936, Сталінград, український флейтист, -професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, Заслужений артист УРСР,лауреат( ІІ премії ) Парижської консерваторії (1959), лауреат ( І премії) Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Хельсінки 1962),лауреат ( ІІ премії) Всесоюзного конкурсу музикантів - виконавців на духових інструментах(1963)

Життєвий шлях

В 1950 -54 році навчався гри на флейті у Воронежському музичному училищі. , 1954-56 Музично-педагогічному інституті ім.Гнєсіних, 1959 року закінчив Московську консерваторію ім.П.І.Чайковського по класу флейти (клас М.І.Платонова ). У 1962-аспірантуру.В 1958 році навчався в Парижській консерваторії (кл.Г.Крюнеля),1961-1962 асистент професора Платонова. Від 1963 - соліст заслуженого симфонічного оркестру України ,викладач Київської консерваторії ім.П.І. Чайковського (1965)

Творча праця

З іменем Олега Кудряшова пов'язано формування київської модерної флейтової школи. Він являється яскравиим представником Європейської виконавської музичної школи академічного напрямку.Саме йому пощастило студовати модерний напрямок гри на духових інструментах під час навчання в Парижській консерваторіі.На концертній сцені він пропагував твори Пуленка,Хіндеміта,Боцца,Р.Штрауса та інших модерних композиторів, твори яких були в той час практично не доступні із-за політичної ситуації яка була між СРСР та західними країнами. Олег Кудряшов, який зумів принципово оновити вітчизняний стиль гри на флейті й першим досяг міжнародного еталона звучання. На початку 60-х доля привела його до «Мекки флейти» - Парижа. Там він мав змогу опанувати всі тонкощі нової французької манери. Його сольні виступи після повернення мали сенсаційний успіх. Слухачів захоплювала його особливо тепла, тремтливо вібруюча кантилена. З Олегом Кудряшовим на радянську сцену прийшла нова естетика флейтового звуку, феєрична техніка. Саме художня індивідуальність виконавця надихнула Губаренка на створення першого в українській музиці Флейтового концерту (1965). Кудряшов неодноразово виконував цей твір із Київським камерним оркестром під керуванням Антона Шароєва. Але одночасо Кудряшов являється одним із яскравих представників класичної камерно-інструментальної музики.У свій час він організував камерний оркестр. Пропагував музику українського барокко. Блискучий віртуоз , чуттєвий виконавець, соліст високої культури. Його виконавський напрямок характерний глубокою звуковою палітрою, віртуозною технікою , внутрішньою зконцентрованісю, ритмом ,відчуттям фрази та динаміки. Концертні програми у виконанні Кудряшова завжди привертали увагу Київських слухачів завжди виконувались у вищій мірі виразно, закінчено, артистично.
Народний артист УРСР , композитор А.Я.Штогаренко про Кудряшова: Чудовий музикант-виконавець,токий інтерпретатор класичного і сучасного репертуару.Його концертні виступи мають значний успіх.Він грає не тільки в оркестрі але і веде велику концертну діяльність з Київським камерним оркестром, гастролює по містам України,СРСР і за кордоном, пропагуючі твори класичної і радянської музики.В його рисах ми бачимо флейтиста високого класу,який відрізняється артистизмом і витонченим смаком
За баготолітній період творчої і педагогічної праці Кудряшов виховав цілий ряд виконавців флейтистів, лауреатів республіканських конкурсів, педагогів, які працювали в різноманітних оркестрах.

Посилення

  • С.Болотін - Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.57,157

Apatskij V.N./Апатський В.Н.

14. prosince 2007 v 21:16 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)
Apatskij V.N./Апатський Володимир Миколайович (*29 серпня 1928, Мінськ- - український фаготист, педагог, професор Національної музичної академії.
  • до 1981 соліст симфонічного оркестру Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка, лауреат ІІ премії Білоруського конкурсу музикантів-виконавців на духових інструментах (1952), лауреат (І премії) Всесоюзного фестивалю радянської молоді(1957).

В 1953 році закінчив Білоруську консерваторію(кл.А.С..Кондрашова,1956 - аспірантуру Ленінградської консерваторії ім Римського -Корсакова(кер.Г.З.Єремкін). В 1951-1953 соліст симфонічного оркестру Великого театру опери і балету БРСР,1954-1955 соліст симфонічного оркестру ленінградського Малого театру опери і балету,1955-1957 соліст осимфонічного оркестру Ленінградської філармонії,з 1957-1981 соліст симфонічного оркестру Київського театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченко, викладач консерваторії ім.П.І.Чайковського (з 1967).Автор методичних робіт « Динаміка у грі на фаготі »(1967), « Деякі питання досконалого виконавства на духових інструментах ». « Амбушюр фаготиста» та багато інших методичних посібників з методики модерного навчання та викладання гри на фаготі.Являється автором праць з історії та розвитку духового виконавства України та СРСР. В.М. Апатський за великий творчий шлях, будучи концертмейстером групи фаготів у симфонічному оркестрі Київського Державного театру опери і балету став взірцем виконавської майстерності і безкомпромісної відповідальності. Звук його фагота був легкий,гнучкий та досить виразний.Оркестрові солові партії виконував завжди досить промірковано фразологічно так і динамічно.Особливо виразної майстерності спроміг добитися у творчості П.І.Чайковського а саме в його балетах. В.М.Апатський - лауреат республіканського конкурсу та конкурсу-фестивалю ленінградської молоді, народний артист України, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Української академії мистецтв. Виховав 28 лауреатів конкурсів, автор 42 науково-методичних праць, створив новий напрямок у дослідженні музичного виконавства.Серед його випускників Ю.Дондаков,О.Клічевський,Т.Осадчий та інші..
  • С.Болотін - Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.11