Prosinec 2007

Tymošenko Leonid

29. prosince 2007 v 21:07 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)

Леонід Володимирович Тимошенко-*1955село Потієвка, Радомишльського району Житомирської області -доктор історичних наук, професор, завідуючийкафедри всесвітньої історії
Народився в 1955 році у селі Потієвка, Радомишльському районі Житомирської області. 1970 -1974 роки - навчання у Київському індустріальному технікумі. В роки навчання попрацював слюсарем заводу дренажних труб у Латвії, а потім на Київському комбінаті асобцемвиробів. 1975 -1977 роки - служба в армії.
У 1978 -1983 рр. Леонід Тимошенко навчається на історичному факультеті Київського державного університету імені Т.Шевченка. Його трудова діяльність в Дрогобичському університеті розпочалася у вересні 1983 року на посаді асистента кафедри історії КПРС, але через два роки він вступив до аспірантури і у 1988 році достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
У 1994 році Л.Тимошенко іде у докторантуру. Ціль його досліджень -церква в Україні. Він являється одним із небагатьох істориків-науковців, хто детально зайнявся дослідженням історії церкви. . У 1997 році захищає докторську дисертацію.Тема докторської дисертації "Берестейська унія 1596 р.: історичні передумови, процес укладення, постаті". Він автор трьох книг: "З історії уніатської церкви на Київщині", Київ, 1997; "Потіївка та її околиці в XVI-XIX ст.", Дрогобич, 2000; "Бібліографія Дрогобича. .
Співголова Дрогобицького осередку Українського Історичного Товариства імені М.Грушевського, керівник Дрогобицької філії Інституту Центрально-Східної Європи, член Українського геральдичного товариства, член Товариства дослідників Волині, член Наукового Товариства ім.Шевченка, редактор наукового щорічника "Дрогобицький краєзнавчий збірник", ініціатор і промотор Дрогобицьких Міжнародних наукових історико-краєзнавчих конференцій (періодичність - щодвароки).
В 1997 році його обирають завідуючим кафедри всесвітньої історії, а в лютому цього року отримує наукове звання професора.
Леонід Володимирович Тимошенко - являється автором понад 200 наукових праць,50 науково-популярних історико-краєзнавчих праць. Наукові зацікавлення: історія української церкви, історія Київщини, краєзнавство Дрогобиччини, генеалогія та ін.
, є одним із найавторитетніших дослідників історії уніатської церкви. Крім того, він активно займається краєзнавством, скрупульозно вивчає історію Дрогобича, редагує науковий "Дрогобицький краєзнавчий збірник", є співголовою Дрогобицького осередку Українського історичного товариства, фахівцем, який підготував 5 кандидатів наук, ініціатором створення науково-дослідної археологічної лабораторії.
Проте найбільшим авторитетом і любов'ю професор Тимошенко користується серед студентів історичного факультету. Широка ерудиція, цікаві, глибоко аналітичні розмірковування, красномовство і енергія, "історичне" почуття гумору (уміння пожартувати з історичних героїв та подій) - ось ці прикметні риси, які характеризують Леоніда Володимировича як лектора, і які приваблюють до нього студіюючу молодь.
.

Vdovičenko V.I./Вдовиченко Володимир Іванович

18. prosince 2007 v 1:07 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)
Вдовиченко Володимир Іванович - * 22.серпня 1921 - Яроповичи Андрушівського району Житомирської області - † 5 грудня 2002 Київ - фаготист, педагог Київської національної музичної академії, соліст симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка .

== Життєвий шлях ==

Так склалася доля В.І. Вдовиченка , що найкращі молоді роки довелося провести в окопах другої світової війни.Спочатку то була передова з бойовими діями, пораненнями а потім військовий фронтовий духовий оркестр.Лише в 1951 році В.І.Вдовиченко закінчує Київську державну консерваторію ім.П.І.Чайковського по класу фагота(кл.А.Литвинова).
== Творча праця ==
В 1949-52 працює солістом симфонічного оркестру радіо України,1952-1956 соліст симфонічного державного оркестру України. З 1956 соліст симфонічного оркестру Державного Театру опери і балету України ім.Т.Г.Шевченко.З середини 70 років працює педагогом Київської консерваторії ім.П.І.Чайковського.За багаторічну працю в симфонічному оркесті театру В.І.Вдовиченко набув величезної оркестрової практики досягнувши вершин виконавської майстерності .В його репертуарі були сотні музичних творів які він з блискучою майстерністю доносив в своїх солових партіях до слухача.Характеризуючи його виконавську майстерність особливо хотілося б відзначити його яскравий , виразний і разом з тим досить мягкий звук.Як свідчаь колеги по оркестру та й автор цих рядків неодноразово слухаючи В.І.Вдовиченка в солових партіях пресвідчився , що для нього не існувало технічних барєрів.Він володів блискучою і досить легкою технікою.Відчував завжди музичну палітру оркестра ,його сола завжди мали конкретну логічну докінчену фразу з досить виразною динамікою. В оркестрі то був неперевершений виконавець.
==Педагогічна праця==
Педагог був досить відповідальний, з студентами мав добрі стосунки.В побуті був зичною та доброю людиною.Працюючи над творами в класі камерного ансамблю він завжди спрямовував студентів грати м'ягко і легко.Вміло допомагав виконавцям віднайти звук та штрихи до конкретного музичного твору. Особливо майстерним солістом був у операх В. А. Моцарта, Б.Сметани, Д.Россіні, Д.Д.Шостаковича, П.І.Чайковського. На протязі всієї оркестрової праці грав у різноманітних камерних оркестрах та ансамблях.Співпрацював з музичними колективами, що брали участь при записі музики на Українському радіо та на Київській кіностудії ім Олександра Довженка.Разом з професорсько-педагогічним колективом кафедри приймав активну участь по створенню Державного духового оркестру України,брав участь в методичних фахових розробоках з теорії навчання та виконавства гри на фаготі, камерних ансамблів. Активно допомагав у підготовці та проведенні Українських республіканських конкурсів виконавців гри на духових та ударних інструметах.
Протягом багаторічної творчої праці працював з видатними музикантами та диригентами другої половини ХХ століття: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М,Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І.,А.Власенко, Рябов та інші
Посилення
С.Болoтін -Біографічний словник музикантів виконавців на духових інструментах; стор.23

Antonov Volodymyr/Антонов Володимир Сергійович

16. prosince 2007 v 17:22 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)

Антонов Володимир Сергійович

Володи́мир Сергі́йович Анто́нов (* 23 серпня (Вороніж), 1932 - †2005 , - український флейтист, лауреат Українського конкурсу музикантів - виконавців на духових інструментах(1957), педагог; Народний артист УРСР, соліст симфонічного оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка; професор Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського в Києві.
В.С.Антонов >>>

Життєвий шлях

В 1955 роцв закінчив Київську консерваторію ім. П.І.Чайковського по класу флейти (клас А.Ф.Проценка). У 1967-аспірантуру. З 1948 року - соліст симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка України, викладач Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського (1960), до (2005) завідуючий кафедрою духових та ударних інструментів Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського в Києві.

Творча праця

Особистість Антонова Володимира Сергійовича формувалася у післявоєнний період і пов'язана з розвитком київської національної флейтової школи. Народившись в родині музиканта (Антонов Сергій Іванович- флейтист), він являється ясравиим представником Української національної виконавської музичної школи академічного напрямку. Працю в оркестрі почав дуже рано від 16 років і більше ніж 50 років був солістом, концертмейстером групи флейт симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т. Г. Шевченка. Окрім праці в оркестрі вів концертну діяльність (солові концерти), в різноманітних камерних оркестрах і ансамблях. На концертній естраді пропагував твори світових класиків та модерних сучасних українських композиторів. Звук його флейти заворожував слухача свєїм глибоким фібрато та яскравим оксамитовим тембром. Антонов був виконавець -віртуоз, соліст високої культури з досконалим, відчуттям фрази та динаміки. Особливо майстерним і досконалим солістом він був у операх В. А. Моцарта, Д. Д. Шостаковича,П.І.Чайковського.На протязі всієї творчої діяльності в різні роки виконував солові партії в оркестрі під керівництвом видатних диригентів: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М, Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І.,А.Власенко, Рябов та інші

Педагогічна праця

За багатолітній період творчої і педагогічної діяльності Антонов В. С. виховав цілий ряд виконавців флейтистів, лауреатів республіканських конкурсів, педагогів, які працюють в різноманітних оркестрах та учбових закладах. Він являється автором методичних посібників та праць з методики навчання гри на флейті.Багато років очолював кафедру духових та ударних інструментів Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. За значний вклад в українське музичне мистецтво був удостоєний почесного звання: Народний артист України.
  • Болотін С. Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.10

Kudrjašov Oleg/Кудряшов Олег Сергійович

15. prosince 2007 v 13:45 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Кудряшов Олег Сергійович (* 6 травня 1936, Сталінград, український флейтист, -професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, Заслужений артист УРСР,лауреат( ІІ премії ) Парижської консерваторії (1959), лауреат ( І премії) Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Хельсінки 1962),лауреат ( ІІ премії) Всесоюзного конкурсу музикантів - виконавців на духових інструментах(1963)

Життєвий шлях

В 1950 -54 році навчався гри на флейті у Воронежському музичному училищі. , 1954-56 Музично-педагогічному інституті ім.Гнєсіних, 1959 року закінчив Московську консерваторію ім.П.І.Чайковського по класу флейти (клас М.І.Платонова ). У 1962-аспірантуру.В 1958 році навчався в Парижській консерваторії (кл.Г.Крюнеля),1961-1962 асистент професора Платонова. Від 1963 - соліст заслуженого симфонічного оркестру України ,викладач Київської консерваторії ім.П.І. Чайковського (1965)

Творча праця

З іменем Олега Кудряшова пов'язано формування київської модерної флейтової школи. Він являється яскравиим представником Європейської виконавської музичної школи академічного напрямку.Саме йому пощастило студовати модерний напрямок гри на духових інструментах під час навчання в Парижській консерваторіі.На концертній сцені він пропагував твори Пуленка,Хіндеміта,Боцца,Р.Штрауса та інших модерних композиторів, твори яких були в той час практично не доступні із-за політичної ситуації яка була між СРСР та західними країнами. Олег Кудряшов, який зумів принципово оновити вітчизняний стиль гри на флейті й першим досяг міжнародного еталона звучання. На початку 60-х доля привела його до «Мекки флейти» - Парижа. Там він мав змогу опанувати всі тонкощі нової французької манери. Його сольні виступи після повернення мали сенсаційний успіх. Слухачів захоплювала його особливо тепла, тремтливо вібруюча кантилена. З Олегом Кудряшовим на радянську сцену прийшла нова естетика флейтового звуку, феєрична техніка. Саме художня індивідуальність виконавця надихнула Губаренка на створення першого в українській музиці Флейтового концерту (1965). Кудряшов неодноразово виконував цей твір із Київським камерним оркестром під керуванням Антона Шароєва. Але одночасо Кудряшов являється одним із яскравих представників класичної камерно-інструментальної музики.У свій час він організував камерний оркестр. Пропагував музику українського барокко. Блискучий віртуоз , чуттєвий виконавець, соліст високої культури. Його виконавський напрямок характерний глубокою звуковою палітрою, віртуозною технікою , внутрішньою зконцентрованісю, ритмом ,відчуттям фрази та динаміки. Концертні програми у виконанні Кудряшова завжди привертали увагу Київських слухачів завжди виконувались у вищій мірі виразно, закінчено, артистично.
Народний артист УРСР , композитор А.Я.Штогаренко про Кудряшова: Чудовий музикант-виконавець,токий інтерпретатор класичного і сучасного репертуару.Його концертні виступи мають значний успіх.Він грає не тільки в оркестрі але і веде велику концертну діяльність з Київським камерним оркестром, гастролює по містам України,СРСР і за кордоном, пропагуючі твори класичної і радянської музики.В його рисах ми бачимо флейтиста високого класу,який відрізняється артистизмом і витонченим смаком
За баготолітній період творчої і педагогічної праці Кудряшов виховав цілий ряд виконавців флейтистів, лауреатів республіканських конкурсів, педагогів, які працювали в різноманітних оркестрах.

Посилення

  • С.Болотін - Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.57,157

Apatskij V.N./Апатський В.Н.

14. prosince 2007 v 21:16 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)
Apatskij V.N./Апатський Володимир Миколайович (*29 серпня 1928, Мінськ- - український фаготист, педагог, професор Національної музичної академії.
  • до 1981 соліст симфонічного оркестру Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка, лауреат ІІ премії Білоруського конкурсу музикантів-виконавців на духових інструментах (1952), лауреат (І премії) Всесоюзного фестивалю радянської молоді(1957).

В 1953 році закінчив Білоруську консерваторію(кл.А.С..Кондрашова,1956 - аспірантуру Ленінградської консерваторії ім Римського -Корсакова(кер.Г.З.Єремкін). В 1951-1953 соліст симфонічного оркестру Великого театру опери і балету БРСР,1954-1955 соліст симфонічного оркестру ленінградського Малого театру опери і балету,1955-1957 соліст осимфонічного оркестру Ленінградської філармонії,з 1957-1981 соліст симфонічного оркестру Київського театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченко, викладач консерваторії ім.П.І.Чайковського (з 1967).Автор методичних робіт « Динаміка у грі на фаготі »(1967), « Деякі питання досконалого виконавства на духових інструментах ». « Амбушюр фаготиста» та багато інших методичних посібників з методики модерного навчання та викладання гри на фаготі.Являється автором праць з історії та розвитку духового виконавства України та СРСР. В.М. Апатський за великий творчий шлях, будучи концертмейстером групи фаготів у симфонічному оркестрі Київського Державного театру опери і балету став взірцем виконавської майстерності і безкомпромісної відповідальності. Звук його фагота був легкий,гнучкий та досить виразний.Оркестрові солові партії виконував завжди досить промірковано фразологічно так і динамічно.Особливо виразної майстерності спроміг добитися у творчості П.І.Чайковського а саме в його балетах. В.М.Апатський - лауреат республіканського конкурсу та конкурсу-фестивалю ленінградської молоді, народний артист України, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Української академії мистецтв. Виховав 28 лауреатів конкурсів, автор 42 науково-методичних праць, створив новий напрямок у дослідженні музичного виконавства.Серед його випускників Ю.Дондаков,О.Клічевський,Т.Осадчий та інші..
  • С.Болотін - Словник музикантів-виконавців на духових інструментах. стор.11