Listopad 2007

Jurčenko/ Юрченко Микола Якович

25. listopadu 2007 v 12:19 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Юрченко Микола Якович (4.IV1920, Київ -2004?) - валторніст , педагог, професор, заслужений артист УРСР.Народився у Києві, в сім'ї музиканта. Батько його, Яків Юрченко був видатним музикантом, виконавцем на валторні, педагогом Київської державної консерваторії ім.П.І.Чайковського ( кінець 30 років до 1941 року).
Музична практика Миколи Юрченка була пов'язана з Київською музичною школою. До Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського поступив перед війною, але війна не дала можливість закінчити і тільки в 1952 році Юрченко закінчує консерваторію по класу валторни (кл.В.М.Яблонського).В роки другої світової війни проходив службу на різних фронтах, а потім завдяки піклуванню військового диригента Е.Й.Маркуса був переведений у склад військового духового оркестру .Після закінчення консерваторії (1952 р.) соліст, а потім концертмейстер групи валторн Заслуженого Академічного симфонічного оркестру України, викладач Київської консерваторії. Окрім симфонічного оркестру Юрченко М.Я. був артистом оркестру Ансамблю танцю України під керуванням Вірського. На протязі творчої діяльності у складі симфонічного оркестру брав участь у звукозапису музики до фільмів на Київській кіностудії ім.О.Довженка, а також у звукозапису музики світових і вітчизняних композиторів у фонд Українського радіо та запису грамофонних платівок. За роки праці в оркестрі Юрченко М.Я. набув величезної виконавської майстерності , адже в репертуарі оркестру були музичні твори майже всієї світової класики. Солові партії у виконанні Юрченка М.Я. відрізнялися м'ягким виразним звучанням та доконалістю фрази. Особливо його виконавська майстерність була помітна у виконанні симфоній П.Чайковськоно,Л.Ревуцького. У свій час Юрченко М.Я. вважався одним з найкращих музикантів-духовиків колишнього Радянського Союзу. На протязі років, коли Юрченко М.Я. очолював кафедру духових та ударних інструментів Київської державної консерваторії ім.П.І.Чайковського (1977-1984), зробив великий внесок у розвиток духового виконавства України. В різні роки виконував солові партії в оркестрі під керівництвом видатних диригентів: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М, Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І. та інші .Більше ніж за 50 років педагогічної праці виховав понад 60 валторністів, серед яких багато його послідовників - виконавців, педагогів та видатних діячів мистецтва.( А.Кирпань, П.Матяж, М.Буков'як, П.Войтко, І.Гринява, Л.Апостол та ін.).Серед колег та студентів мав великий авторитет, був контактною та чуйною людиною. Разом з професорським та педагогічним складом кафедри підготував та провів декілька Республіканських конкурсів виконавців на духових та ударних інструментах.Завдяки йому, та при його активній участі, був створений Державний духовий оркестр України. Юрченко Микола.Якович нагороджений орденами, медалями й почесними грамотами. Автор низки науково-методичних публікацій, перекладів і редакцій.
Михайло Севрук , Прага 2007 рік
  • У матеріалі про Миколу Юрченка використані власні спогади та дані з нище наведеної книги, а також спогади колег по праці в оркестрі .
  • С.Болотін - Словник музикантів - виконавців на духових та ударних інструментах, видавництво « Музика», Ленінград 1969 рік , стор.128

Litvinov/Литвинов Олександр Андрійович

19. listopadu 2007 v 10:28 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Литвинов Олександр Андрійович -народився в (1906-1981) р. у м. Словянськ Донецької губернії -фаготист,педагог, дипломат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців на духових інструментах(1941).
== Життєвий шлях ==
== Творча праця ==
== Учні ==
== Посилання ==
Литвинов Олександр Андрійович закінчив в 1928 р Полтавський музичний технікум і був прийнятий в симфонічний оркестр, паралельно продовжував навчатися в Харківському музично-драматичному училищі.В 1934 р. закінчив Ленінградську консерваторії (кл.ОГ.Васильєва).В роки навчання працював в оркестрі радіо і Театрі музичної комедії та ін. Від року 1934 соліст симфонічного оркестру Новосибірського радіо,1935 -Київського симфонічного оркестру,1936-1937 соліст симфонічного оркестру Свердловського театру опери і балету, викладач музичного училища і консерваторії.В 1937-1941 соліст симфонічного оркестру УРСР, викладач Київської консерваторії,.1944 соліст симфонічного оркестру УРСР і доцент Київської консерваторії.
За свідченнями колег О.А. Литвинов був серйозний вдумливий музикант. Як виконавець, окрім виразного доконалого звуку, володів великими технічними можливостями.Особливо майстерно виконував солові партії фагота в симфоніях Л.Ревуцького та Б. Лятошинського.Його соло завжди хвилювало слухача своїм глибоким та виразним тембром і співучим мелодійним звуком.До учнів був вимогливий і спрямовував їхній розвиток до академічного традиційного стилю виконання. Протягом багаторічної педагогічної праці О.А.Литвинов підготував цілу плеяду своїх послідовників, які працювали а дехто і сьогодні працює в різних оркестрах світу , ведуть педагогічну працю в багатьох музичних закладах.Серед його учнів був В.Вдовиченко, Прокопович, А.Скиба, Строкач, П.Яковець, Д.Лебець, Р.Іванченко, М.Занько,М.Крайник та ін.
Про О.А.Литвинова писав народний артист УРСР композитор Б. М.Лятошинський (1967) О.А.Литвинов ,безумовно,один з найкращих радянських фаготистів, прекрасний соліст оркестру, він показав себе з найкращої сторони, особливо як учасник камерних ансамблів і як педагог.
Композитор заслужений діяч мистецтв УРСР Ю.С.Мейтус про О.А. Литвинова писав: « Дякуючі виключній працьовитості ,настирливості О.А.Литвинов розвинув свої музичні здібності, зайняв місце серед кращих радянських фаготистів.Він чудово проявив себе як педагог, який виховав багато учнів.Велику зацікавленість мають його учбово- методичні праці з техніки і гри на фаготі.
Михайло Севрук , Прага 2007 рік
  • У матеріалі про Литвинова О.А. використані власні спогади та дані з нище наведеної книги, а також спогади колег по праці в оркестрі .
  • С.Болотін - Словник музикантів - виконавців на духових та ударних інструментах, видавництво « Музика», Ленінград 1969 рік, стор.62,158

Teteriv/Тетерів

17. listopadu 2007 v 20:38 | Michal Sevruk( M.CEBPYK)
Тетерів, ріка на Придніпровській височині та Поліссі, права притока Дніпра; довжина 365 км, сточище - 15100 км2., протікає в межах Житомирської та Київської області. Виток Тетерева починається на кордоні Житомирської і Вінницької області біля села Носовка і Сусловка на висоті( 299м). В деяких місцях Тетерів має характер горної ріки. Геологічна будова берегів Тетерева досить різностороння.. Вже на початку свого витоку (20 км) , починаються гранітні утвари , прикриті пісками і лісом. Скали різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох сторін, і в деяких місцях досягають значної висоти (м.Житомир ), утворуючі мальовничі ущелини з стрімкими стінами, - до міста Радомишля і трохи нижче. Місцями зустрічається в досить значній кількості звичайний граніт (гирло р. Камянки), а біля села Козієвки серед гранітів знаходиться едине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур ), скали якого утворують дно та правий беріг р. Тетерів.В регіоні Радомишля береги покриті корисними копалинами у вигляді залізної руди.В старовинні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавлювання руди. Місевість ця і до сьогодні носить офіційну назву Рудня . В районі Житомира та Коростишева ріка має скалисті береги.В Житомирі завдяки скалистим берегам побудовано водосховище та електростанцію.Від Козіївки Коростишивського району до Радомишля протікає вузькою долиною з крутими схилами та вюнким руслом в межах українського кристалічного масиву. Річище порожисте. У пониззі, в межах Полісся, долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40 - 90 м, впадає в Київське водоймище. Основне живлення снігове і дощове. Тетерів протікає досить вюнко і творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави, влітку пересихають, а головне русло часто міняє свое місце. Головні притоки Тетерева: з правої сторони- Коща, Тетерівка, Гнилопять, Гуйва, Вилія, або Дубовець, Білка, Кодра, Таль, Здвиж; з лівої - Лісова, Бобровка, Шийка, Камянка, Мика з Свиналужкою і Бистриївкою, Видра, Ірша з Вознею і Здривлею, Крапивна, Жерев, Любша і Болотна . Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела , які у великій кількості витікають із рощілин скал і вносять у річку мінеральну цілющу воду яка містить в собі мінерали заліза. Озер, на протязі течії русла Тетерева, не має. Замерзає приблизно 20 листопада і звільняється від криги в половині березня. Весняна повінь підвищує рівень ріки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями декілька кілометрів , затоплюючі низинні береги. Період повноводдя досить довгий - до 1 червня . В цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями по ній сплавляли до 800 плотів за сезон .
Важливі міста та села на шляху Тетерева: Чуднів, Житомир, Левків, Коростишів, Радомишль, Іванків.
Риболовство на берегах Тетерева не має великого значенння, лише для місцевого вжитку. Окрім звичайних порід риб в річці водяться сом, йорш-носар, марена, гигреспер, лящ-синець, подуст. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві не має. Экономічне значення річки Тетерів досить велике.Вироблення електроенергії, засоби питної і поливної води, риболовство, заготівля сіна, пасіння худоби та домашньої птиці.В старі часи на річці Тетереві було побудовано багато млинів які мали велике значення для розвитку регіону, в нижній частині - була сплавною .Пн. частина басейну Т. частково забруднена радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС 1986. Для захисту малих річок споруджено фільтруючі греблі.

Procenko A.F./ Проценко А.Ф.

1. listopadu 2007 v 22:40
Андрі́й Фе́дорович Проце́нко (* 29 жовтня (11 листопада за новим стилем) 1902, Ніжин - † 19 липня 1984, Київ) - український флейтист, педагог. Заслужений артист УРСР (1946). Професор (1954).
В 1912 році почав навчатися на скрипці, в 1918 на кларнеті, трубі, флейті.В 1927 році закінчив Київську консерваторію по класу флейти (кл.Хімченко).1924 - 1925 артист Київського оперного театру на колесах ,1926 - 1928 артист оркестру Московського Малого театру,1928 - 1934 артист Свердловського театру опери і балету,1934 - 1956 -соліст і концертмейстер групи флейт симфонічного оркестру Київського театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченко.Від 1926 р.викладач Київської музичної школи, з 1927 -Свердловського музичного технікума, від 1934 р. викладач Київської консерваторії ім.П.І. Чайковського ( від 1941 доцент,1954 професор).
З імям Андрія Федоровича Проценка повязано формування київської флейтової школи.Він являється ярким представником виконавської музичної школи академічного напрямку I у свій час являвся одним із видних майстрів радянської оперно-симфонічної оркестрової культури.Вимогливий, чуттєвий виконавець ,соліст високої культури.Для його виконавського напрямку характерна була велика внутрішня зконцентрованість, ритмічна дисципліна, прекрасне відчуття цільності мелодії та образу,художня завершеність фрази та майстере володіння як фразою так і динамікою.Флейтові соло у виконанні Проценка завжди звучали у вищій мірі виразно ,закінчено, артистично.Народний артист УРСР В.С.Тольба про Проценка говорив у своїх споминах:,, Для Проценка не існує деталей або елементів нотного тексту,якими можна знехтувати.Ювелірна шлівовка ніколи не змінювала цілістність форми та напрямок думки.З блискучою легкістю двойного стаккато він виконував соло в Скерцо Мендельсона, «Політ джмеля» Римского-Корсакова. Звук флейти А.Ф.Проценко на рідкість цільний ,круглий,чистий -без найменших призвуків,природний і рівний у всіх регістрах,живий ,без лишньої вібрації ,компакний за тембром з глибокою шкалою динамічних відтінків протягом всього діапазону.,,
Більш ніж за 50 років творчої і педагогічної праці А.Ф. Проценко виховав цілий ряд видатних виконавців флейтистів, лауреатів республіканських і союзних конкурсів,педагогів які працюють в різноманітних оркестрах світу та ведуть педагогічну діяльнісь.В.Антонов, Я.Верховинець, В.Пшеничний,В.Турбовський, М. Вайнтрауб, Г.Гарбар, В.Федченко, С.Савченко, М.Войналович, А.Коган, Я.Басов, П.Шелудченко та інші.Імя А.Ф. Проценка стало взірцем виконавської майстерності гри на флейті.