Březen 2007

Goltsman Leonid / Гольцман Леонід /

27. března 2007 v 12:05 | Михайло Севрук/Michal Sevruk/
Леонід Гольцман - відомий український музикант виконавець на гобої та англійському ріжку. Народився в місті Києві. 1937 р. Дитячі роки, а вони були не зовсім щасливі, був у евакуації, де пізнав всі лихоліття воєнної доби.З дитячих років, навчався по класу гобоя, в Київській середній музичній школі десятирічці ім .М.В.Лисенка при Київській державній консерваторії ім.П.І.Чайковського, у класі С.О. Яковенка, В.Т.Панькіна. Належав до дітей здібних та обдарованих. Мав добрі музичні дані .Саме музична школа ім.Лисенка давала можливість розвитку молодих талантів.З її стін вийшла велика плеяда музикантів виконавців, педагогів, диригентів, композиторів та музикознавців.
Згодом став членом духового оркестру при Київскому Палаці піонерів, яким керував В.В.Петрусь. Оркестр в літку грав у дитячих оздоровчих таборах і приймав участь в різноманітних акціях( концерти,танці та інше).Петрусь В.В., на той час був, молодим диригентом, студентом Київської консерваторії і мав велкий вплив та авторитет серед своїж вихованців. Майже до останніх років свого життя, народний артист України В.В.Петрусь, працював головним диригентом оркестру Київського державного цирку.
Роки навчання в музичній школі дали можливість молодому музиканту ознайомитись із світовим класичним репертуаром, брати участь в різноманітних концертах як солових так і у складі різноманітних ансамблів.Клас ансамблю на той час вела педагог валторни Є.І. Надопта - дуже вимогливий , безкомпромісний педаг та викокавець. Ансамбль музичної школи ім.М.В.Лисенка брав участь в багатьох концертних залах м.Києва.
Після закінчення школи в 1956 році, Леонід поступає до Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського, де навчається по класу гобоя у лауреата міжнародного конкурса професора Безуглого О.І..В студенські роки грає в різноманітних оркестрах Києва та України.
Творчу працю розрочав у 1959 році в оркестрі Оперної студії при Київській консерваторії, а згодом стає солістом симфонічного оркестру Держтелерадіо України.
В оркестрі радіо і телебачення працюває більше ніж тридцять років.Пройшов шлях від молодого музиканта до концертмейстера, досвідченого виконавця гри на гобої та англійському ріжку.Звук його гобою був гнучкий, легкий і відрізнявся виразним звучанням. Завжди при виконанні солової партії дуже тонко володів почуттям фрази та динаміки.Вражаючими були солові партії Леоніда Гольцмана, виконані під час концертів та записані в фонд українського радіо на англійському ріжку в симфоніях Б.Лятошинського та Л.Ревуцького.Звук його інструменту носив відтінок живої істоти, наповнений пісенним драматизмом звучання мелодізму українстких журливих пісень.
За роки праці в оркестрі та в різноманітних ансамблях їм записано у фонд українського радіо сотні творів світової та вітчизняної музичної літератури. На протязі багатьох років приймав участь на Київській студії ім Олександра Довженка,при запису музики до кінофільмів. Леонід Гольцман не обмежувався тільки працею в оркестрі .Він неодноразово запрошувався до оркестру Київського Національного театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченка., державного симфонічного оркестру України.В різні роки виконував солові партії в оркестрі під керівництвом видатних диригентів: Канарштейн М.М., Колеса М.Ф.,Тольба В.С.,Рахлін Н.Г.,Симеонов К.А.,Турчак С.В.,Гнєдаш В.Б., Блажков І.І.,Кожухар В.М, Рождєственский Г., Глущенко Ф.І.,Гамкало І. та інші Вів педагогічну працю.
Після 1990 року і починається Ізраільський період творчості Леоніда Гольцмана, де він займається педагічною творчістю в консерваторії та грає в різноманітних ансамблях і оркестрах.

Херб Алперт (Herb Alpert)

21. března 2007 v 9:10 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
ХЕРБ АЛПЕРТ
Засновник скупини ХЕРБ АЛПЕРТ ЭНД ТИХУАНА БРАСС, Херб Алперт ( 31 березня 1935p., Лос-Анджелес), американський джазовий трубач, композитор, аранжувальник і керівник оркестру більше відомий як співволодар однієї з найбільших і найуспішнійших на протязі останніх тридцяти років компаннії грамзапису A&M Records.Батько його походить із м.Радомишля(Київська губернія) Житомирської області.Був також музикант- трубач. У вісім років Херб вперше взяв у руки трубу, а закiнчивши середню школу Fairfax, впевнився в думці стати джазменом, але наступні два роки Хербові довелося служив в армії де грав на трубі у військовому оркестрі .
Демобілізовавшись, Алперт знайшов працю в Голлівуді , як сесійний музикант, озвучував велику кількість фільмів (саме The Ten Commandments, в якому він також грав епізодичну роль). Там у 1957 р. Херб познайомився с Лу Адлером. Вони почали разом складати пісні і за короткий час були прийняти на работу фірмою Keen Records, і для головного артиста, Сема Кука, написали чотири хити підряд (в тому числі великий Wonderful World) під колективним псевдонімом Барбара Кэмпбелл. Роком пізніше Лу и Херб продюсировали Baby Talk, перший хит дуету JAN AND DEAN на Dore Records і Alley Oop у версіі вокального квартету DANTE AND THE EVERGREENS.
Недивлячись на свої успіхи, Алперт продовжує мріяти про карьєру виконавця , і коли альянсу з Адлером настав кінець, в березні 1962 Херб і його продюсер Джеррі Мосс (Jerry Moss, p. 1946) відкрили свій лейбл Carnival Records,їхнім офісом на початку був голівудський гараж Алперта. Літом вони придумали для своєї компанії назву A&M (від своїх призвіщ), а в жовтні видали інструментальну пєсу Сола Лейка The Lonely Bull, із стилізованим мексиканским ритмом, звучанням оркестру марьячі і звуками кориди. На обложці, за вимогою Мосса, було внесено назву фіктивного оркестру TIJUANA BRASS (ніби, він походив із цього мексиканського містечка!). До грудня 1962 сінгл піднявся до 6-й рядка в чартах, відкривши шлях до успіху як Алперту, так і A&M.. Преса швидко дала назву новому жанру «амер'ячи».
На початку наступного року Херб зібрав «дійсну» TIJUANA BRASS у складі: Пат Сенаторе (Pat Senatore- гітара) и Джон Пізано (John Pisano-гітара), Лу Пагані (Lou Pagani-клавишi, фортепіано), Боб Эдмондсон (Bob Edmondson- труба) і Тонні Калаш (Tonni Kalash- труба) та Нік Черолі (Nick Cedili- ударні). На протязі наступних вісьми років вони видали дванадцать ставших «золотими» альбомів (пять із яких продержались на вершині альбомних чартів загалом тридцать два тижні!), в Топ100 потрапило тринадцять їхніх сінглів, у тому числі A Taste Of Honey (№ 7), Zorba The Greek (№ 11), The Work Song (№ 18), Mame (№ 19) і накінець, This Guy's In Love With You (пісня Бакарака і Девіда), яка у червні 1968 цілий місяць трималась на вершині чартів. В Британії пісня була лише 3-ю, але три рази верталась у Топ100. В 1966 A Taste Of Honey була відзначена двома преміями «Гремі» як «кращий запис» та «кращий не-джазовий інструментал 1965». Роком пізніше вони отримали ще одну премію за What Now My Love (знову за не-джазовий інструментал). За 1966 скупина продала біля 13 міліонів грампластинок.
В кінці1969 Алперт був вимушений відмовитись від гастролів тому, щоб більше приділяти уваги A&M. На протязі 60-х років фірма з успіхом наповняла ринок латино-мексиканськими ритмами (BAJA MARIMBA BAND, Серхіо Мендес, Крис Монтез та інші), у вересні 1966 за міліон доларів купила колись побудовану Чарлі Чапліним студію CBS на Сансет-бульварі, з кінця того ж десятиліття почався прорив на рок-ринок США із звукозаписами PROCOL HARUM, CARPENTERS, Пітера Фремптона, Джо Кокера, Кета Стівенса, а пізніше STYX, POLICE, SUPERTRAMP, Джоан Арматрейдінг, Джо Джексона та інші.
На початку 70-х років Херб реорганізував THE TIJUANA BRASS у складі: Эдмондсон, Пізано, Черолі и Боб Фіндлі (Bob Findley- труба), Дэйв Фишберг (Dave Fishberg- клавиші), Вінс Чарлз (Vince Charles- перкусія і Лані Холл (Lani Hall; экс-вокалістка SERGIO MENDES AND BRASIL'66).
У 1979 р. Алперт після довгої перерви записав пісню Энді Армера і свойого племінника Ренді Бадазза Rise. Продюсер популярного серіалу General Hospital Джилл Фелпс вирішила пустити Rise в одному із найбільше драматичних епізодів фільму, що в значній мірі збільшило його популярність. У жовтні 1979 пісня на два тижні очолила американскі чарти, а одноіменний альбом став 6-м. Пізніше Rise принесла Алперту ще одну «Гремі» за «кращий поп-інструментал». На початку 1987 р. Алперт повернувся до сторінок новин, а саме після того коли виконав соло на трубі у пісні UB 40 Rat In The Kitchen, і в лютому того ж року видав ,,золотий альбом,, Keep Your Eyes On Me. Його пропагували популярні танцювальні продюсери Джимі Джем и Террі Льюіс. Заголовний номер стал хитом в Британії (№ 19), а Diamonds, з другим вокалом Дженет Джексон, 5-м в США. У вересні третя пісня із альбому, Making Love In The Rain, досягла 35-го рядка. В тому ж році було відзначено 25 літній ювілей компанії A&M, і досьогоді незалежної та процвітаючої.
Дискография:
The Lonely Bull (1962)
Volume 2 (1963)
South Of The Border (1964)
Whipped Cream AND Other Delights (1965)
Going Places (1966)
What Now, My Love (1966)
S.R.O. (1966)
Sounds Like (1967)
Herb Alpert's Ninth (1967)
The Beat Of The Brass (1968)
Christmas Album (1968)
Warm (1969)
The Brass Are Comin' (1969)
Merry Christmas From Herb Alpert (1969)
Greatest Hits (A1970)
Summertime (1971)
Solid Brass (1972)
Foursider (1973)
You Smile - The Song Begins (1974)
Coney Island (1975)
Just You and Me (1976)
Greatest Hits, Vol.2 ( 1977)
Main Event Live (1978)
Herb Alpert and Hugh Masekela (HORIZON, 1978)
This Guy's In Love With You (MFP, 1979)
Rise (1979)
Beyond (1980)
Magic Man (1981)
Fandango (1982)
Blow Your Own Horn (1983)
Bullish (1984)
Wild Romance (1985)
Keep Your Eyes On Me (1987)

Matvejčuk Vasil/Матвійчук Ваcиль Петрович

18. března 2007 v 14:05 | Sevruk Michal ( Михайло Севрук)
Вже більше ніж сто років, як було засноване Житомирське музичне училище ім.В.С.Косенка.Багато поколінь молодих талантів покинули стіни цього учбового закладу і гідно несуть честь школи, мистецтва,музики. Наслідуючи високі традиції культурного надбання Поліського краю, випускники училища на багатьох континентах і в різних країнах світу працюють артистами оркестрів ,педагогами,диригентами,композиторами. Хотілось зупинитись на випускниках , котрі закінчили Військово-диригентський факультет Московської державної консерваторії ім.П.І.Чайковського і працювали військовими диригентами.
Серед представників школи диригентів є Матвійчук Василь Петрович,який більше ніж тридцять років віддав себе справі військової духової музики.
Василь Петрович Матвійчук народився 21.07.1953 р. в селі Улашановка Новоград-волинського району Житомирської області. З дитинства мріяв стати музикантом професіоналом, був активним членом духового оркестру місцевого клубу де грав та баритоні а потім на трубі.
В 1967 році успішно склавши екзамени, був зарахований до Житомирського музичного училища ім.В.С.Косенка, по класу валторни (педагог Д.І.Цибенко) .За роки навчання мав можливість ознайомитись з багатою палітрою світового надбання музичної культури. Окрім валторни як другий фах вивчав диригування та грав у симфонічному і духовому оркестрі.Ще за навчання в музучилищі став військовим музичним вихованцем а потім і членом військового духового оркестру під керівництвом майора Р.М.Манжуха.Саме служба у військовому духовому оркестрі і вирішила подальшу долю Василя.Тому він в 1972 році складає вступні екзамени і стає курсантом факультету військових диригентів державної Московської консерваторії ім.П.І Чайковського яку успішно закінчив у 1977 році.
Після закінчення проходить службу на посаді військового диригента в м.Борисов(Білорусія) а від року 1979 військовий диригент Приморського краю (м.Владивосток) В 1980 -1985 роках навчався в Далекосхідному педагогічному інституті мистецтв(заочне відділення).
За роки військової служби Василь Матвійчук пройшов шляж від лейтенанта до підполковника . Диригував військовим оркестром на крейсері ,,Пожарський", був диригентом військових духових оркестрів в різноманітних гарнізонах Далекосхідного військового округу та Тихоокеанського морського флоту.В різні роки обсягав посади диригента,начальника оркестра штабу,начальника військово -оркестрової служби Тихоокеанського флоту, замісника начальника по учбовій роботі Московського військового музичного училища.
В 1999 -2003 - доцент кафедри духових оркестрів і ансамблів Московського університету культури .2003-2004 р.- 3амісник декана диригентського факультету а від року 2004 -проректор по учбовій роботі університету.На сучасний стан Василь Матвійчук доцент кафедри духових оркестрів і ансамблів,замістник декана диригентського факультету.
На протязі багатьох років веде курс лекцій з методики навчання гри на духових інструментах , клас ансамбля, валторни та оркестрового класу.Випускники доцента Матвійчука грають у прoвідних оркестрах Москви та інших регіонів Росії,а також в оркестрі Державного Великого театру, Московського дитячого оперного театру ім. Н.І.Сац та Московського оперного театру «Гелікон».В 2004 році тріо валторн у складі випускників МВМУ,під керівництвом Василя Петровичa Матвійчука стало лауреатом Московського фестивалю студентської творчості « Фестос».
Будучи кандидатом мистецвознавства він є автором більш ніж 40 наукових опублікованих праць.Удостоєний почесного звання " Заслужений працівник культури Російської Федерації",член спілки композиторів РФ.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАННЫХ РАБОТ МАТВЕЙЧУКА В.П.

I. Статьи в научных сборниках

1. Флотские военные оркестры и развитие музыкальной культуры на Дальнем Востоке в дооктябрьский период // История культуры Дальнего Востока СССР XVII‑XX веков. Дооктябрьский период. - Владивосток: ДВО АН СССР, 1989. - С. 148-160;

2. Участие тихоокеанских флотских военных оркестров в революционных событиях 1905 - 1906 и 1917 - 1922 гг. // В помощь военному дирижеру. Вып.27. Военно-дирижерский факультет при Московской гос. консерватории им. П.Чайковского. - М. 1989.- С.85-95;

3. Изучение музыкальной культуры Владивостока. Дореволюционный период /в соавторстве с Федотовым В.А./ // Пути развития методики преподавания в музыкальном вузе. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1989. - С.56-64;

4. Оркестровая музыка во Владивостоке в 1917-1922 гг. // История культуры Дальнего Востока СССР XVII - XX веков. Советский период. - Владивосток: ДВО АН СССР, 1991.- С.148-159;

5. Музыкальная культура Владивостока. 1917-1941 гг. /в соавторстве с
Федотовым В.А./ // Культура Дальнего Востока XIX-XX вв. - Владивосток: Дальнаука, 1992. - С.30-42;

6. Из истории музыкальной жизни Порт-Артура. 1898-1904 гг. // Проблемы культуры Дальнего Востока: Тез. докл. науч. конференции. Дальневост. отделение Российской академии наук. - Владивосток, 1993. - С.65-68;

7. Методические рекомендации к изучению музыкальной культуры Владивостока в учебном курсе истории музыки / в соавторстве с
Федотовым В.А./ // Там же.- С.71‑72;

8. Музыкальная культура Владивостока /в соавторстве с Федотовым В.А./ //
Стрюченко И.Г., Дмитриенко А.В., Березкина Н.И. и др. Владивосток. Путеводитель по городу. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1993. - С.123-139;

9. Участие военных оркестров в становлении культурных связей между странами Тихоокеанского региона // Исторический опыт освоения восточных районов России: Тез. докл. и сообщ. междунар. науч. конференции, 20-22 сентября 1993 г. - Владивосток: ДВО РАН, 1993.- Кн.2.- С.152-155;

10. Военные оркестры на Тихом океане и их роль в развитии музыкальной культуры Дальнего Востока на рубеже XIX-XX вв. //
Из
истории музыкальной культуры России /конец XIX- начало XX вв./. Краеведческие очерки. Российская академии музыки им.Гнесиных.- М.:
Изд-во МГИК, 1993.- С.46-68;

11. Музыкальный театр на Дальнем Востоке во второй половине XIX - начале XX веков // Культура Дальнего Востока России и стран АТР: Восток - Запад. Вып.2. Материалы международной научной конференции (16-18 мая 1995 года) /Дальневост. гос. ин-т искусств. - Владивосток, 1995. - Ч.2.- С.157-161;

12. Военные оркестры на Тихоокеанском флоте и развитие музыкальной культуры Дальнего Востока (1860-1990). Автореф. дис. ... кандидата искусствоведения.- М., 1996;

13. Старейший дальневосточный оркестр // Записки Общества изучения Амурского края.- Владивосток: Приморский центр Русского географического общества - Общество изучения Амурского края, 1996.- Т. XXIX.- С. 95-98;

14. Ансамбль песни и пляски Тихоокеанского Флота /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Приморский край: Краткий энциклопедический справочник. - Владивосток: Изд-во Дальневост.ун-та, 1997. - С. 21;

15. Ансамбль песни и пляски Тихоокеанского пограничного округа /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же.

16. Арефин Владимир Федорович /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 23.

17.
Владивостокское музыкальное училище /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же . - С. 93.

18. Гончаренко Александр Терентьевич /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 129.

19. Губин Николай Васильевич /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 140.

20. Дальневосточный государственный институт искусств /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 157.

21. Казановский Евгений Федорович /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 219.

22. Ковалев Аркадий Яковлевич /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 237.

23. Музыкальная жизнь Владивостока /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 312.

24. Музыкальное общество /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же.

25. Музыкальные школы /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же .

26. Народный духовой оркестр Дальзавода /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 320.

27. Народный духовой оркестр Дворца культуры угольщиков
/в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./

//Там же . - С. 320-321.

28. Народный русский хор краевого центра народной культуры
/в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же . - С. 321.

29. Находкинское музыкальное училище /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же . - С. 323.

30. Оркестр штаба Тихоокеанского Флота /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 340.

31. Приморская краевая филармония /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же . - С. 379-380.

32.
Симфонический оркестр Тихоокеанской телерадиокомпании «Владивосток» /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ //Там же. - С. 437.

33. Эстрадный оркестр Владивостокского цирка /в соавторстве с Вайманом Л.А., Митленко И.А. и Федотовым В.А./ // Там же. - С. 566.

34. Концертная жизнь во Владивостоке в первое десятилетие после Великой Отечественной войны / в соавторстве с Федотовым В.А./ // Музыкальная культура Дальнего Востока и стран Азиатско-Тихоокеанского региона: Тезисы докладов региональной научно-практической конференции. - М.: Композитор, 1998.- С. 14-17.

35. Из истории творчества композиторов Приморья // Музыкальная культура Дальнего: Материалырегиональнойнаучно-практической конференции.Хабаровск,2001.-С.13-18.

36. Концертная жизнь Дальнего Востока (1917-1941 гг.) // Там же. - 56-66.

II. Публикации в периодической печати

1. Серия статей под рубрикой «Играют военные оркестры...»

· «Вихри враждебные веют над нами...» // Боевая вахта: Газета Тихоокеанского флота. - Владивосток, 1984. - 16 сент.

· Мужали вместе с флотом // Там же. - 23 сент.

· «Ходили мы походами...» // Там же. - 7 окт.

2. Гремит музыка боевая... // Боевая вахта. - 1987.- 19 июля.

3. «Командовать биг-бендом буду я...» // Боевая вахта. - 1992.- 10 окт.

4. «Командовать биг-бендом буду я...» // Сын Отечества. - М.,1993. - Февраль. - № 6 (156).

5. С чего начинался оркестр уссурийского казачества // Уссурийский казачий вестник. - Владивосток, 1993.- Апрель. - № 3 (8).

6. «Банкер хил»-джаз // Боевая вахта. - 1993.- 2 окт.

7. Музыке - открытая граница // Российский брасс-вестник. - М., 1994.- С. 50-52.

8. Такие разные судьбы (Надежды маленький оркестрик) // Анастасия. - М., 1998.- № 1.- С. 43-45.

9. Воспоминание о полковом оркестре // Морской пехотинец. - М., 1998.- № 5.- С.17-21.



III. Статьи о В. М. Матвейчуке


10. Прасол А. Военной музыки оркестр // Боевая вахта.- 1985.- 28 февр.

11. Прасол А. Увлеченность // Боевая вахта.- 1986.- 9 апр.