Francois Leleux Франсуа Лельо -1/hoboj/

18. února 2007 v 23:27 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)

Інтерв'ю з Франсуа Лельо

Франсуа Лельо (François Leleux) обˇїздив майже всі країни світу в якості соліста оркестру Берлінської філармонії, з оркестром Німецького радіо, Зальцбургзьким Моцартеумом, оркестром філармонії Токіо та багатьма іншими. Він завоював перший приз на міжнародному конкурсі у Мюнхені і отримав спеціальний приз «Dunkamura Orchade Hall Award», а також перший приз на міжнародному конкурсі в Тулоні. У вісімнадцятирічному віці Лельо був прийнятий першим гобоїстом у Парижську оперу під управлінням Лоріна Маазеля. У нього є звукозаписи, зроблені на Harmonia Mundi і BMG.
-Це правда,що Ви дуже ранопочали грати на гобої?
- Так , у мене появилося бажання грати на гобої, коли мені було 4 роки, але це було неможливо. Я був дуже малий , і до того ж ще не було міст у класі. Мені довелося чекати до того моменту, коли мені виповнилося 6 років.
- Чому власне гобой?
- Мені здавалося , що цей інструмент зовнішньо дуже гарний , і я хотів , щоб і в мене був такий, хотілося його освоїти. Я добре пам'ятаю це почуття.
- Хто був Вашим першим педагогом?
- Даніел П'єру був першим учителем. Він викладав у тому місті , де я жив. Я займався у нього з 6 до 14 років. Потім, коли я приїхав у Париж, я вчився у П'єра П'єрло і Моріса Бурга.
- Ми бралиінтерв'ю у П'єрло.Дуже приємний чоловік.
- Так , і до того ж дуже дотепний. Він володіє великим почуттям гумору. Це типічний французський гумор - дуже гострий, меткий. Він завжди все робив і говорив начебто трохи з гумором, інколи просто не встигаєш розуміти всьoго , що він має на увазі - так це все швидко відбувається! Мені все дуже подобалось і це було цікаво.
- Я к Ви потрапили до Німеччини?
- Коли я виграв конкурс у Мюнхені, адміністрація оркестру, з яким я грав Концерт Штрауса, запитала , чи не хотів би я працювати у них. Вони запропонували мені умови, згідно яких соліст цього оркестру повинен грати 22 тижні на протязі року, а 30 тижнів використовувати на свій розсуд . Це було неможливо в Парижській опері. Праця в Парижі не дозволяла мені приділяти досить часу сольним концертам. Тому після переговорів з ними, я вирішив заграти прослуховування , щоб отримати працю в Мюнхені, і я її отримав. Це чудово ,тому що вже 5 чи 6 років я роблю прекрасну сольну кар' єру тільки сам для себе. До того ж- це прекрасний оркестр, де я отримую масу задоволення , граючи з такими чудовими диригентами , як Муті, Джуліні… Кляйбер був два рази в цьому році і ще збираєтся, ще Зандерлінг, Янсонс, Ярві, Маазель, головний диригент. Так що все у нас складається непогано.
- Ви викладаєте вНімеччині?
- Так. У мене маленький клас і мені дуже подобається викладати. Це дуже цікаво для мене. Я відчуваю, що відкриваю для себе щось нове. Я вчусь у студентів.
- Ви також викладаєте в Парижі?
- Тільки в Німеччині. У мене половинний класс - 6 студентів. Це люди, які вже закінчили основне навчання , вони отримали першй приз на випускному екзамені в Парижі, або вже закінчили Hochschule. Вони прийшли до мене, очікуючи моменту, коли отримають працю. Тому в мене немає необхідності постійно знаходитися там. Мене це повністю влаштовує.
- Вчому полягає різниця між оркестрами Німеччини і Франції ?Чи є взагалі різниця?
- Так Це питання стоїть в самій освіті і загальнійї культурі.У Франції колектив допомагає кожному зокрема , а в Німеччині - кожний окремо служить колективу. Звичайно , так легше працювати в оркестрі, але в той же час я б сказав, що у німців менше фантазії, ніж у французів. У Франції може трапитись якесь осяяння , спалах, і це буває чудово. Це так, бо це є Франція.
- Можливо вцьому причина тому ,що …якщо Ви говоритепроєвропейські оркестри, тоу Франції немає таких визначних оркестрів,але у всіх оркестрах - первокласні солісти?
- Згідний , це так. В цьому вся суть. Колективне служить особистому.
- Чи поміняли Ви щось у грі на гобої, взв'язку із зміною свого життя.?
- Ні, абсолютно нічого. Кажуть ,що в мене приємний німецький звук, навіть більше німецький, ніж у німців. (Сміється.)
- У Васдуже гарний звук.
- О, хоч і він трохи міняється. (Сміється.) Ніколи не знаеш … у кожного свій оcобистий звук. Це звичайно залежить від тростини. Ви конкретно не можете визначити наперед як будете грати . Звук - це те, що у вас є. Розумієте , що я маю на увазі?
- Так ,є якийсь особистий почерк.
- Так, так , я про це власне і кажу. І кінець кінців , я не можу змінити його.
- Чи намагаєтесь Ви знайтиякийсь інший звук,або Ви не думаєтепро це?
- Ні, я не думаю про це. Думати як зробити те чи інше… Я хочу отримати задоволення від гри на гобої. Відчувати радість від музики - відчувати почуття того, що знаходишся в потоці музики, не боротися ні з чим, просто грати. Ви знаєте, всі навколо намагаються бути якимись мерцями, я не бачу здорового глузду в міркуваннях типу «я хочу такий звук,або таку фразу»…Ні, ні, давайте приймемо цю фразу такою, якою вона є в цей вечір, якою вона буде завтра ніколи не знаєш конкретно, як все це буде поєднуватись з піаністом, з акустикою, з аудиторією, з гобоєм , з тобою самим … отже потрібно бути дуже гнучким, приймати те, що діється і грати так, як ти можеш в даний момент. І ось це , що я хочу робити зі звуком та іншими речами - просто брати їх звідкись (зсередини) - я ненавиджу, коли говорять «Я хочу заграти саме так» - і зрозуміла річ, цього не відбудеться , абсолютно нілоли! Ніколи справді не проходить так, як задумав.
- Який репертуар Ви любите грати більше всього?Чи любите Ви різні стилі, напрямки ? Мені дуже подобаються твори Телеманау Вашому виконанні.
- Так , я люблю Телемана. Для мене ці твори як Біблія, тому що це одні із небагатьох творів , які можна грати одному. Є басовий, сопрановий голоси, можна робити все що хочеш і артикулювати як сам відчуваєш. Ти не мусиш співвідносити те, що граєш з фортепiано, або з чимось ще, ти робиш те , що сам рахуєш за потрібне. І мені це дуже подобається грати, ось чому я і записав цю музику. Мені ще подобається Дораті. Я вважаю це великою музикою і збираюся завтра її грати. Ще з нового - це музика Сильвестріні. На мою думку , це насправді надзвичайна музика. Завтра ви ще зможете послухати Концерт Жака Ті, він великий гобоїст. Надто незвичайна річ. Він збирається написати для меня дещо в наступному році . У нас тут в складі сопрано, гобой, альт і віолончель. Це тільки одна п'єса для такого складу і я попросив його написати що-небудь ще, щось iз віолончеллю, щось iз сопрано - на зразок Воан-Уільямса в його Ten Blake Songs. І ми це заграємо в наступному році в Парижі. Я люблю всі напрями музики, не тільки бароко але і сучасну , або романтизм. Але більше всього мені подобається Телеман, Моцарт, Штраус, Гайдн, і звичайно , Бах. В наступному році я збираюсь заграти Концерт Баха в Буeнос-Айросі.
 

Buď první, kdo ohodnotí tento článek.

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama