Leden 2007


Dejiny Ukrajiny Деякі історично-правові аспекти"великої дружби" українського народу з російським.

14. ledna 2007 v 0:59 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Деякі історично-правові аспекти"великої дружби" українського народу з російським. В хронологічному порядку:

1686 р. - Знищення Української православної церкви. Заведення московського "православія".
1687 р. - "Коломацькі постанови" (Вимоги до гетьмана України: взаємодіяти змішаним шлюбам між Українцями і Московитами ( росіян тоді ще небуло, називались просто московіти)
1689 р.- Заборона Киево-Печерській Лаврі друкувати книги без дозволу Москви.
1690 р. - "Анафема» Московського собору на велику кількість Українских книг (П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших написаних українською мовою)
1708 р.,- Знищення Петром 1 Гетьманської столицi Батурин. "пташенята гнізда" по звірячому вирізали всіх жителів , включно дітей, літніх людей і жінок.
1709 р. 1720 р. 1721 р. 1729 р 1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. - Накази царів і синоду про заборону книговидавництва на українській мові .
1764 р. - Інструкція Катерини ІІ князю Вяземському про посилення РУСИФіКАЦії Смоленщини, Прибалтики, Фінляндії, України.
1764 р., - Наказ про ліквідацію Гетьманського правління.
1769 р. - Наказ про вилучення у населення книг написаних українськю мовою
1775 р., - Знищення Запорiжської Січі.
1783 р., - Заведення КРІПАТСТВА НА УКРАЇНІ !
1784 р. - русифікація пoчаткової освіти в Україині.
1786 р. - заборона церковної богослужби українською мовою
1817 р. - Закриття Києво- Могилянської академії.
1831 р - Знищення Магдебурського права.
1863 р., - Валуєвський циркуляр, Про заборону Української мови.
1869, 1886 рр. - наказ про доплату чиновникам за русифікацію.
1881 р - Заборона проповідувати українською мовою.
1888 р. - Наказ Олександра III про заборону хрещення українськими іменами і заборону вживання Українскої мови в державних установах
1905-1907 рр - репресиї до діячів Української культури.
1910 р. - Циркуляр П. Столипіна про заборону «инородческих товариществ, в том числе украинских й еврейских, независимо от преследуемьіх йми целей».
1918 р., - Початок окупації України більшовиками.
1921-1923 рр. Голод в Україні від політики військового комунізму.
1929-1930 рр. Колективизація - НОВЕ ЗАКРіПАТЧЕННЯ СЕЛЯН !!!
1930 р., - Нова заборона Українскої церкви, заборона інших релігійних конфесій, закриття та знищення костелів, синагог,церкв та молитовних домів.
1932-1933. - Геноцид Українського народу штучним голодомором. Знищено 8 000 000 чоловік.
1933- 1940 - Насильна русифікація (постанови і накази як за царату)
1961 р., - Програма ЦК КПРС про злиття націй у радянський народ i посилену русифікацію.
1965 р., - Репресії проти діячів Української культури.
1978 р., - Деректива про посилену русифіикацію і подібні дерективи були майже до 1990 року.

Дійсно: чому не «велика братска дружба» українського народу з російським народом!?..

Viktor Kosenko /Косенко Віктор Степанович /

6. ledna 2007 v 11:08 | Michal Sevruk( M. CEBPYK)
Michal Sevruk
Косенко Віктор Степанович
(11 листопада (24 листопада) 1896, Петербург - 3 жовтня 1938, Київ) - український композитор, піаніст, педагог. В 1918 закінчив Петроградську консерваторію по класам композиції у Н.А. Соколова та фортепіано у І.С. Миклашевської. З 1918 викладав у Музичному технікумі в Житомирі (пізніше - директор Житомирського училища). В 1938 році училищу було присвоєно його ім'я. З 1929 викладав у Київському музично-драматичному інституті (з 1932 - професор). В 1934-37 працював у Київській консерваторії.В історію української музики Віктор Косенко увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні. Одному з небагатьох українських композиторів того часу - Косенкові пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був справді вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту Косенко продовжив у метрів Петербурзької консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський композитор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість Косенка, Глазунов звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі юний музикант зустрічався з Рахманіновим, Скрябіним. Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут Косенко і його друзі-музиканти створили мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. Як згадує співачка Зоя Гайдай, їхніми слухачами були, насамперед, селяни, робітники і солдати. На життя молодий Косенко заробляв ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта. Адже Косенко був феноменальним піаністом. Він залишив по собі десятки творів, які увійшли у золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них Альбом дитячих п'єс, на якому зростало багато поколінь юних піаністів. Композитор прожив лише 42 роки. Уже професор Київської консерваторії, Косенко створив симфонічну "Молдавську поему", яку так і не зміг почути. Вона прозвучала лише в наші дні.

Виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. В своїй творчості, різногманітній по жанрах і переважно ліричній по характеру, В. Косенко спирався на традиції російської (П.І. Чайковський, С.В. Рахманінов, Н. Скрябін) та української класики (М.В. Лисенко).

Твори

  • Для оркестру
  • Камерні ансамблі, в т.ч.
    • тріо 1927
    • соната для віолончелі і фортепіано 1923
    • соната для скрипки і фортепіано 1927
  • для фортепіано
    • 3 сонати (1922, 1924, 1926-29)
    • 24 дитячі (1936)
    • Етюди
    • Прелюди
    • Поеми та ін.
  • твори для хору
  • романси
  • пісні
  • обробки українських народних пісень