Studna/Капличка /

5. listopadu 2006 v 14:21 | Sevruk Michal ( Михайло Севрук)
Капличка.
Малим хлопцем, скільки себе памятаю, майже кожного дня до нашого дому приходили чужі люди. Тато був кравець.Він шив та лагодив одяг для всієї околиці і ось таким чином завжди була присутність дюдей у нашому домі, котрі годинами балакали про все.Починаючі політикою і кінчаючі всілякими пригодами,що з кимось трапились у житті.
Частим гостем була покійна сусідка та кума моїх батьків тітка Льонька,як її вісі звали. Хоч вона й була проста собі жінка, але багато дечого знала.Займалася вона фарбуванням домотканних килимів, які люди ткали самі по селах,а потім запрошували її щоб вона пофарбувала.Таким чином вона була та людина, котра звалася б соьгодні підприємець.По фарбу вона їздила до Києва.Купувала в крамничці напроти Житноьго ринку на Подолі. Фарбувала вона килими та доріжки на підлогу виткані як з вовни, так і льону, а то і з простих ганчірок .Були то бідні повоєнні роки.Щоб вернути гроші за дорогу до Києва та назад, та ще вторгувати якусь копійчину, вона на місцевому базарі купувала яйця,молоко,сметану та сир за дешевими цінами, а продавала у Києві вже за дрожчими.І з цоьго мала зиск.У Києві вона мала четверо одружених дочок та онуків.Провідавши рідних та закупивши все, що було потрібно поверталася до дому.Возила все вона у великій плетеній з рогожі корзині.Таких корзин вже не виробляють.На замовлення моїх батьків та сусідів привозила з Києва копчені та засолені в ящиках оселедці, лікарську ковбасу, французські булочки та інші доброти, смак котрих памятаю й до сьогодні.Тітка Льонька знала дуже багато цікавих та займавих пригод,що довідалась у своєму житті від різних людей.До балаканини бралась не кваплячись,по-малу. Завжди лускала гарбузове насіння, пригощаючі нас дітей.Найкраще місце для слухання була піч. Я з великим нетерпінням чекав на ці слухання.Одну з таких пригод вона розповідала декілька разів.І вона мене, малого хлопця дуже вразила.
Місцевість, де мешкала наша родина була на окраї міста Радомишля. В кінці садиби була лука з болотом, а посередині протікав рівчак,що має якусь дивну назву Черча. За переказами в старі часи на місці де протікає рівчак протікала річка.А на Верхній вулиці, де є місток був перевіз,бо місцевість є болотиста і вбрід не можливо було перейти та й небезпечно.Нижче по течії був водяний млин,до якого з відусіль зїзджалися місцеві люди змолоти муки та довідатись,що нового робиться на білому світі.На перевозі зкупчувались різні люди, як місцеві хлібороби так і купці.Були і сліпі музикиканти бандуристи - кобзарі , священики, монахи .Переправлялися і військові загони як козацькі так і посполиті. Багато земель та лісів поблизу Радомишля належали Київо-печерській лаврі. Була тут заснована папірня, котра виробляла папір про Лаврську друкарню.
Одного разу на свято Ільї на перевозі переправлялись три монахи, котрі везли на возі папір.При собі мали книги Святого письма та ікону Миколи Чудотворця.Зненацька виникла велика злива з громами та блискавкою.Небо затьмарилось та почорніло.Все живе притихло, тільки стихія владла навкруги.Серед білого дня настало темно як у ночі.Грім лунав як перед кінцем світу.Тисячі блискавок вогненними різками полосовали небо.Могутньої сили вітер, та вал води, перевернув паром.І віз з людьми впав в бурхливі води.Монахи співали псалм Слава у Вишніх.І зцими словами пішли під воду.Через декілька днів ,коли води вгамуалися тіла втоплених монахів виплили далеко у водах ріки Тетерів.Ікону Миколи Чудотворця вже ніколи не було знайдено.Тіла утоплеників похоронили і про цю негоду,котра трапилася на перевозі всі забули . Річка обміліла.
На місті перевозу був збудований міст.Млин був у занепаді і його поглинуло болото,котре заросло верболозами та очеретом.Країна була у занепаді та Руїні. Пройшло багато часу від тієї доби. На початку 20 століття,а вірніше в році 1913, коли місто розросталося і була потреба з водопостачанням. Проектанти , на тому місті, де був за переказами перевіз, запланували будівництво водокачки.Для робітників, котрі там працювали було викопано декілька криничок, щоб могли брати воду для особистого вжитку. Одна й до сьгодні ще є обіч шляху.Друга капличка була під великою вербою метрів з двісті праворуч від шляху.Знаходилась вона потім на території водокачки.На дні каплички било могутнє джерело.Вода завжди була мягка і дуже смачна та темного кольору.Малими хлопцями з друзями я часто пив у спекотні дні з неї воду.І завжди дивилися на дно,котрого ніколи не бачили.Подорожні люди в буденні дні,або в неділю ,коли верталися з місцевого базару завжди зупинялися,щоб напитися джерельної води.
Після того,як йшли праці по завершенню будівництва на свято Іллі,а монахи як раз втопилися в цей день.Від каплички було чути трьох голосий спів псалму Слава у Вишніх.Це приманювало прохожих і разом з тим лякало.Якщо хтось наближався до каплички, спів пропадав,а на поверхні води зявлялась ікона Миколи Чудотворця. Якщо хтось хотів її взяти до рук, то вона занурювалася глибше до води і не можливо її було достати.Місцеві люди декілька років мали змогу це явище споглядати та проживати,аж до тієї пори, поки не позвали місцевого батюшку.Йому розповіли про втоплених монахів та ікону і про все ,що трапилося на цюму місті.Коли ж наступного року прийшло свято Іллі, батюшка посвятив капичку і відправив панахіду за утоплених.А від тієї доби вже ніхто не чув ,щоб щось подібне відбувалося біля тієї каплички
Від тієї пори,коли я слухав затамувавши подих цю розповідь пройшло багато часу. На місці бувшої водокачки побудовані інші споруди.Воду місто бере з глибинних скважин.Міст декілька разів був збудований новий,тому що його зносили води від літніх злив.На тому місті ,де стояв колись млин лука.Місце це видно,бо там є пагорб.Колись пробував там копати і знайшов залишки будівлі та черепки від посуду.Річка перетворилася у рівчак з болотистими берегами та сотнями різноманітних трав та квітів,порослими кущами верболозу,очерету та вільхи.
В дитячі роки завжди приворожувало те місце таємними спогадами з далекої минулості.
Записав з особистих спогадів Михайло Севрук в
Празі 23.05. 2004 року.
 

2 lidé ohodnotili tento článek.

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama