Září 2006

orchestr radio Ukrajiny Заслужений академічний симфонічний оркестр НРКУ Симфонічному оркестру НРКУ - 75 років

7. září 2006 v 9:44 | Michal Sevruk
Заслужений академічний симфонічний оркестр НРКУ Симфонічному оркестру НРКУ - 75 роківorchestr radio UkrajinydechyV.Hnedas (Гнедаш )houslevá skupinaorchestr radio UkrajinyV.Sirenko
Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України було створено 75 років тому. Його аудиторія - мільйони радіослухачів і телеглядачів. Тривалий час колективом керували відомі диригенти: Народний артист України Вадим Гнєдаш та Народний артист України Володимир Сіренко.
У різні роки під час концертів і студійних записів за диригентським пультом стояли Д. Беннет, Ф. Глущенко, К. Давіс, Н. Джуліані, Р. Капассо, О. Климов, А. Крігер, І. Паїн, Н. Рахлін, Г. Рождественський, Д. Рубіо, Р. Сатановський, К. Симеонов, Р. Станковський, С. Турчак, А. Янош. Сьогодні у Фондах НРКУ - понад 10 тисяч концертних номерів, записаних Симфонічним оркестром. У виконавському доробку музикантів - справжні перлини світової класики: твори І.- С. Баха, Л. Ван Бетховена, Й. Брамса, Р. Вагнера, Дж. Верді, М. Глінки, А. Дворжака, К. Дебюссі, Ф. Ліста, В. - А. Моцарта, С. Прокоф'єва, М. Равеля, М. Римського Корсакова, С. Рахманінова, П. Чайковського, Д. Шостаковича.
Чільне місце в репертуарі посідає українська класика. У першу чергу це музика С. Гулака - Артемовського, М. Калачевського, М. Лисенка, В. Сокальського. Серед митців XX століття, чию музику виконує колектив, К. Данькевич, С. Людкевич, Б. Лятошинський, Г. Майборода, Л. Ревуцький, М. Скорульський, А. Штогаренко.
Оркестр є першовиконавцем більшості творів сучасних композиторів: Б. Буєвського, В. Губаренка, В.Золотухіна, Л. Колодуба, М. Скорика, Є. Станковича, І. Карабиця. За його участі озвучено чимало художніх і документальних фільмів. Найкращі програми оркестру записано на платівки та компакт-диски.
Слід відмідмітити ,що на протязі багатьох десятиліть з оркестром співпрацював та проводив фондові записи корифей звукозапису на Україні, пан Леонід Бильчинскій.За оісвною -професійний музикант ,який постійно окрім звукозапису, грав у різноманітних оркестрах та камерних ансамблях.Завдяки йому, оркестр створив унікальну колекцію творів і фактично і музичний фонд України.
З колективом виступали видатні інструменталісти: Л. Ісакадзе, О. Криса, В. Мулова, М. Петров, Є. Ржанов, М. Рубацкайте, М. Сук, М. Чайковська, майстри вокального мистецтва: Б. Гмиря, Д. Гнатюк, М. Гришко, Ю. Гуляєв, І. Козловський, Є. Мірошниченко, І . Паторжинський, А. Солов'яненко, А. Кочерга, Є. Чавдар, Г. Ципола, Л. Юрченко, Т.Докшицер, Ігор Ойстрах, Петров. Оркестр неодноразово гідно репрезентував Україну в Італії, Іспанії, Німеччині, Південній Кореї, Польщі, Португалії, Франції.
Високий виконавський рівень, професійна майстерність дали артистам право вважатися одним із провідних музичних колективів України. Продовжуючи славні виконавські традиції, він спрямовує свої творчі зусилля на розбудову національного музичного мистецтва.Високий професіональний рівень оркестру, на протязі його існування, підтримувався завдяки професіналізму артистів оркестру .Двом члена оркестру було присвоєне звання Заслуженого артиста України:концертмейстеру оркестру скрипалюІсаку Кушніру та солісту оркестру флейтисту Віталію Пшеничному.Слід відмітити членів оркестру які довги роки працювали а деякі й сьoгодні працюють в оркестрі та репрезентували Україну як дома так і в зарубіжжі
Скрипалі: Ісаак Кушнір,Фелікс Гольденберг,Валерій Неміровський,Євдокія Дусова, Яків Краснопольський,Олександр Сачук,Микола Павлюченко, Петро Дроща,Людмила Кадуріна,Ольга Заяць,Зоя Вирова,Валентина Петриченко,Олег Сердинський, Ян Сикоревич,Михайло Порхомовсткий,Віктор Репік.
Альти : Яків Рабинович,Клара Верховинець,Тетяна Серьогіна,Генадій Канаєв,Борис Циганков,Оксана Лящук,Олег Калінін.
віолончелі: Олександр Третяк,Борис Журавський,Володимир Мольфанов,Зоя Уласовська, Віктор Гайдук,Іван Немеш,Михайло Мельниченко,Тетяна Морозова,Олена Мінаєва.
Контробаси:Святослав Шебалін, Микола Закреницький, Ванда Царук,Віталій Пирогов,Руслан Папуч,Олександр Шелест.
Флейти : Григорий Федькин, Григорий Поляков, Дмитро Кушнарьов, Віктор Пшеничний, Сергій Савченко, Ігор Кононенко, Валерій Бурля, Юрій Паньків,Дмитро Чоботар.
Гобой та англійський ріжок: Сергій Яковенко,Федір Олішевко,Ярослав Томашек,Едуард Магнушевський ,Леонід Попель, Леонід Гольцман, Михайло Севрук, Василь Панькін, Петро Могила, Ярослав Пінчук,Ігор Болбот,Ігор Комаровський.
Кларнети: Лев Марков, Михайло Дулицький,Зорик Гороховський,Микола Спасибо,Іван Пендищук,Віталій Тімець,Левко Мілявський,Олександр Гунченко,Володимир Дахно.
Фаготи:Федір Слободяник, Валентин Оробінський,Роман Іванченко,Петро Яковець,Дмитро Лебець,Юрій Дондаков,Юрій Конрад,Віктор Камінський,Віктор Кепін,Микола Камишний.
Труби: Василь Чумак,Олександр Мельник,Юрій Блінов,Карл Немечек,Анатолій Погрібний ,Юрій Павчинський,Олександр Чуприна,Валерій Прус,Олександр Кушнір,Олексанлр Гуцал.
Валторни: Олександр Житніков,Петро Мага, Віктор Каптюров,Микола Голец,Сергій Мальков,Іван Бабик,Петро Кукуровський,Ю.Лось,Олейнік.
Тромбони:Віктор Пильников,Віктор Разумнік,Віталій Шелудько,Юрій Ксенофонтов,Василь Кислий, В.Лагдищук.
Туба: Борис Мойсеєнко
Ударні інструменти: Павло Рогоза,Вольф Бендерський,Віталій Рогоза,Леонід Крищенко,Микола Горкавенко,Семен Гольдберг.
Цей відомий український оркестр за 75-річну історію свого існування створив унікальну колекцію аудіозаписів, що є "золотим" фондом Національного радіо, культурної і духовної спадщини українського народу.
Оркестр очолює заслужений діяч мистецтв України Володимир Шейко.
У різні роки діяльність оркестру була пов'язана з іменами видатних митців: М.Колеси, М.Канерштейна, Н.Рахліна, І. Паїна, О. Климова, В. Тольда, К. Сімеонова, С. Турчака, В. Сіренка. Багато років художнім керівником і головним диригентом оркестру був народний артист України В. Гнєдаш.
Яскрава сторінка в історії колективу - це записи з відомими зарубіжними диригентами: Г. Азмайпарашвілі, Г. Карапетяном, А. Реммератом, Т. Майдлем, Р. Капассо.
У фондах Національної радіокомпанії України - понад 10 тисяч записів симфонічної музики, здійснених цим оркестром, серед яких - твори І.-С. Баха, Л. Ван Бетховена, Й. Брамса, Р. Вагнера, Дж. Верді, М. Глінки, А. Дворжака, К. Дебюссі, Ф. Ліста, В.-А. Моцарта, С. Прокоф'єва, М. Равеля, М. Римського Корсакова, С. Рахманінова, П. Чайковського, Д. Шостаковича та інших.
На чільному місці в репертуарі оркестру українська класика - твори С. Гулака - Артемовського, М. Калачевського, М. Лисенка, В. Сокальського, М. Скорульського, М.Вериківського, Б.Лятошинського, Г. Майбороди, Л. Ревуцького, А.Штогаренка, Г.Майбороди, К.Данькевича ті інших.
Багаторічна тісна співпраця колективу з національною Спілкою композиторів України засвідчується записами творів сучасних українських композиторів, першовідкривачем і інтерпретатором яких є саме Симфонічний оркестр радіокомпанії: В. Сильвестрова, Є. Станковича, Л. Колодуба, В. Зубицького, Б. Буєвського, Л. Дичко, М. Скорик, І. Карабиця і багатьох інших.
Унікальним внеском до "золотого" фонду Українського радіо є записи з корифеями української оперної сцени, що вже стали архівними : І. Паторжинським, З. Гайдай, Б. Гмирею, І. Козловським, Б. Руденко, Ю. Гуляєвим, Д. Гнатюком, Г. Туфтіною, М. Стеф'юк, А. Кочергою, А. Солов'яненком, Є. Мирошніченко, Л. Юрченко.
Яскраво представлена у записах з оркестром також інструментальна виконавська еліта: М. Петров, В. Крайнєв, І. Ойстрах, М. Чайковська, М. Сук, О. Криса, Б. Которович та багато інших.

Сучасне життя колективу сповнене цікавих художніх подій: участь у міжнародних фестивалях, постійна творча співпраця з вітчизняними композиторами.
Концертмейстер оркестру - Кирилюк В.М.
Гулей Л.М. - заст. концертмейстера оркестру.
Асистент головного диригента- Щербаха Д.В.
I скрипки
Скороход Л.О.
Вирова З.Б.
Гусарова О.М.
Тимошенко Т.В.
Мартинюк Т.С.
Лайнс Є.В.
Лайнс Л.В.
Назарова Ю.М.
Скрябін А.І
ІІ скрипки
Кадуріна Л.І. - концертмейстер групи
Якимова О.О.
Шипко О.Я.
Тугович О.І.
Хомишинець О.З.
Григор'єва Л.В.
Фріденталь Н.Б.
Москальов С.В.
Мелешко Л.В.
Захарян О.А.
Новик М.О.
Курешева М.Є
Альти
Лящук О.Т. - концертмейстер групи
Серьогіна Т.М.
Рабинович Я.М.
Яковлєва М.О.
Лозова Н.В.
Грабовецький І.
Калінін О.М.
Носаль Д.
Іванов М.А
Віолончелі
Морозова Т.М. - концертмейстер групи
Міщій А.В.
Заяць О.В.
Грязнова Ю.І.
Бобкова А.А.
Нестерова С.В.
Ковальчук С.В.
Шанковська О.Р.
Контрабаси
Славинський Є.І. - концертмейстер групи
Папуч Р.В.
Шистко В.П.
Харченко В.
Шевцов Ю.
Флейти
Савченко С.Є. - концертмейстер групи
Пшеничний В.В.
Коростєлкін Д.М.
Семченко З.Є.
Гобої
Болбот І.Г. - концертмейстер групи
Петренко Л.І.
Сухоруков С.І.
Кларнети
Милявський Л.М.- концертмейстер групи
Заремський О.Г.
Авраменко А.П.
Мітрохов А.М.
Ганапольський О.
Фаготи
Конрад Ю.Г.- концертмейстер групи
Кепін В.Д.
Гиря А.Ю.
Валторни
Лось П.П.- концертмейстер групи
Олійник В.М.
Бабік І.Ф.
Базів Н.Я.
Нестерова О.В.
Труби %

Nazor -Позиція та погляд до життя в Україні сьогодні.

3. září 2006 v 16:49 | Sevruk Michal (Михайло Севрук)
Позиція та погляд до життя в Україні сьогодні.
Своє особисте міркування щодо ситуації яка склалася на Україні повинен мати кожний свідомо вихований громадянин. І не треба сидіти склавши руки мовчати та дивитись як в нашій Святій землі гнобленої та пригніченої сусідом,проводиться подальша деморалізація та розєднаня України та українського народу.Маю на увазі слідуючі аспекти, котрі ведуть до розладу суспільства та приводять до ворожнечі в стосунках між людьми.Як українець, не можу обійти стороною, та не дати оцінку тій ситуації,що назріла над землею моїх предків і землею, де я народився. З історічних фактів, вже цілком відомо, яку політику проводив російський царат щодо України та українського народу.Табу було на все,що мало українську ознаку.По розпаду самодержавства,більшовики на чолі з Леніном,а потім Сталіном вели антиукраїнську політику по знищенню селянства, духовенства та інтелігенції. Колективізація відлучила від землі селянство .Продзагони, котрі нещівно виконували накази Кремля, відібрали хліб і Україна почала мерти, бо настав тотальний голод. Як відомо,що голодомор 1932-1933 та геноцид 1942-1952 року коштував Україні 7 міліонів жертв. Репресії 1937 року, друга світова війна, голодомор 1947 року, та подальші репрсії знищили патріотично настроєні сили.Тотальним ідеологічним тиском , Москва хотіла створити новий тип малороса, слухняного російськомовного, який би мусив думати та діяти категоріями союзних маштабів.Молодих спеціалістів,після закінчення Вузів посилали працювати до різних республік .Там молода активна людина всю свою енергію та знання використовувала на адаптацію в іншомовному середовищі.Живучі в гуртожитку ,а так її можна було тримати під наглядом,молодий хлопець чи дівчина з України жили без мовного середовища,без друзів,рідні в повній ізоляції і таким чином не мала й думки проявити свої національні почуття, бо жила в чужому середовищі, котре її сприймало лише як хохла.І Москві, як зараз це бачимо вдалося створити манкурта,якому все своє чуже, будь то мова,культура,церква.Українська церква найбільш за все зазнала глуму.Митрополія ганебним чином та підступом з Києва була переведена до Москви.Старословянську мову замінили якимось суржиком , що й до сьогодні на ній проводить церковні богослужби православна церква московського патріархату на Україні.Мова ця ,або краще сказати суміш церковних термінів і застарілих російських та українських слів, котрі вже 200 років ніхто не вживає .На мою думку цей сленг виник як мова великодержавної царської політики та синоду російської православної церкви ,котра ввівши українізми та архаїчні старі слова давала наяву,що таким чином зблизила два народи ,а насправді ще більше українське населення попало в духовну залежність.Богослужіння в церквах безумовно мусить проводиться на сучасній українській мові,яка наряду з гімном і прапором є невідємним атрибутом держави Україна. Після краху та розпаду радянського союзу існють багато причин,які не дають українському суспільству згуртуватися.Одним із таких чинників,що проводять дестабілізацію в Україні є російська православна церква московського патріархату та комуністична партія.Вони активними діями та своїми антидержавними протиукраїнськими пропагандами проводять агітацію,що є не сумістна і йде в розріз з розбудовою Укаїни,як суверенної та не залежної держави . Православна церква московського патріархату так само як і комуністична партія є прямими послідовниками політики російської еспансії в Україні.РПЦ захопила всі святині на території нашої держави лаври,монастирі,церкви.Краде та вивозить під різними причинами мощі,святих отців, в ганебній формі в своїй пресі понижує та зневажає українське духовенство та мирян,котрі належать до православної церквиКиївського патриархату.
Царизм навязав Україні та Білорусії меншовартість.Україна за старих часів називалася Русью,а після створення Московії за доби Івана Грозного а потім за царювання Петра першого ,котрий перший ,хто нахабно проголосив Московію Русью . За доби Катерини другої,коли на Україні було знищено Запоріжське козацтво та заведене кріпатцто її просто вже називали Малоросью, а Русь з стольним градом Київом почали називати Київська Русь.Російські історикі Карамзін,Соловйов,котрі писали новітню історію тієї доби на заказ царя замінили слово Русь на Київську Русь. Так від тієї доби офіціальна політика царської влади давала означення Русі .Це також можна відслідкувати і у Грушевського,який якимось чином в своїй праці про Русь дає їй означення Київська земля .Він пише,що во ізбєжаніе і смєшєній і двусмислєнностєй ми, конєчно ,должни отказаться от дрєвнєй тєрмінологіі і називать ету область зємлєю Кієвскою.Грушевський мабуть дуже хотів видати цю книжку і на мою думку,щоб немати проблем з режимом таким чином і вчинив. Коли Митрополія перейшла до Московії, православна церква зтратила свою Духовну та моральну значимість,бо попала під залежність Івана Грозного,котрий давсебе висвятити у патріарха і царя.А від тієї доби православна російська церква носитьполітично-ідеолгічну спрямованісь по відношенню до своїх мирян, та до людей інших релігійних конфесій,а також до поневолених царизмом народів. Як за царського режиму, так і за більшовицького, Р П Ц срівпрацювала з таємними владними органами і священники доносили на своїх прихожан.Після розрападу радянського собзу Р П Ц розпочала модерну колонізацію бувалих втрачених колоній. Вона вдається як можна більше захватити територій та церковних споруд і навернути на свою сторону молодь та українське населення всілякими погрозами та застрашуваннями.Частково їй ще подекуди вдалося тримати українців в омані. В багатьох країнах світу існують православні церкви,та всі вони незалежні від якоїсь сторонньої сили,котра моглаб диктувати священникам,та корінному народу в якій формі і на якій мові проводити Божу службу в церквах ,що стоять вже більше, як тисячу років.Великий Київський князь Володимир хрестив Київ,та Русь-Україну. Росії як країна, не існувала.Була то провінція Русі. І по якому праву російські попи та свої домороді переверетні відлучають народ України від мови предків.Завдяки зрадникам та прихвостням наша країна не мала самостійності.Члени влади,та й сам президент Л .Кучма були комуністами та партійними функціонерами.А зараз моляться та здають Україну російськім попам та чиновникам, і таким чином зраджують інтереси держави та українського народу.
В Чехії цю проблему з РПЦ ,вирішили однозначно.Владні структури та мирянизаявили,що в Чеській державі можливо тільки Чеська православна церква.Хто з священиків хоче належати до РПЦ московського патріархату,той нехай їде до Росії . І до сьогодні це питання більше не існує. Російську мову чути в багатьх церквах.Служба йде на чеській мові і на російській ,та жодний піп,хотя багато їх є вихідців зУкраїни та Росії не посміє агітувати мирян за РПЦ і зневажати місцеву митрополію ,священників та мирян.Як було сказано раніше,що комуністична російсько мовна партія, котра осталась пятою колоною Росії на Україні , проводить антидержавну політику.Червоне, так зване братство проникло,а подекуди осталось у владні структури,парламент та місцеві ради. Цих людей не займають інтереси України.В парламенті висовують лозунги на захист російської мови та двомовності .А чому не більшемовності.Адже на Україні є багато народів котрі проживають ще задовго до росіян.Це й поляки,білоруси,татари ,євреї. Жаль,що на Україні не конав суд над комуністами ,та не було засуджено їхні ганебні злочини проти людства.Нехай послідовники Леніна,Сталіна,Троцького,Кага-новича,Постишева,Хрущова,Брежнєва,Щербицького задумаються.Бо часто відомі факти з історії ,коли не буває суду, настає самосуд.В Українських землях вже виросли нові молоді люди,що не зазнали тортур комуністичного свавілля та русифі-кації.Пройде ще небагато часу і ці люди стануть рушійною силою,котра знищить антиукраїнську владу та проросійську президентську адміністрацію. Вбивство депутатів парламенту,журналістів , арешти та затримання громадян на довгий термін без підстав свідчить про те,що в правоохоронних органах існує корупція.Владні структури повязвні з злочинцями та злодіями в законі,що творять одним словом мафію.Сам був свідком,як міліція,прикордонники та адміністрація в містьвиконкомі брали грошові взятки та дорогі дарунки.Вірніше кажучі вони просто вимагали в відкритій формі.І людина вимушена з різних причин це робити.Інакше жодна справа не посунеться в перед. Все це безладдя,корупція,рекет безробіття викинули на смітник міліони українців.Адже бувша партійна верхушка змогла приватизувати тисячі підприємств а потім розпродати устаткування ,деякі фабрики навіть розібрати.Люди в регіонах та на селі без праці.Ось таким чином і розпочалась колонізація українцями Європи та світу.Спеціалісти з рідної землі їдуть до Чехії,Польщі,Німетчини,Франції,Англії,Португалії,Італії,Іспанії,Америки та знаходять там і працю і притулок.І не важливо яку ці люди роблять працю але добре знаю ,що мусять її робити якісно,краще за місцевих і за це отримують не копійки а заробітну плату,що дає їм змогу гідно жити.Українці, котрі працють на заході в демократичних країнах вчаться, хотять того чи ні, демократичних засад, культури в побуті та в виробництві.А навчившись повернуться до своїх домівок і їм не буде любо продовжувати жити в суспільстві де немає демократії та безладдя. Я щиро пресвідчений,що національна ідея українців та свідомість росте.І не за горами настане той час,коли зірка,що сяяла над Віфліємом та була дороговказом королям ,що прийшли вітати спасителя світу, засяє в нашій милій Україні і запалить та розсвітить вогонь душі українського народу з її культурним та історичним потенціалом, та вкаже вірний дороговказ.