Kultura Культурний розвиток Радомишля

22. dubna 2006 v 21:13 | Sevruk Михайло Севрук

Культурний розвиток Радомишля
В історичному розвитку Радомишля та Радомишльського району,а в старі часи Радомисльського повіту, невідємною частиною життя та побуту була культура. Одним із головних культурних чинників був фольклор. Адже в самому Радомишлі, окрім корінного українського населення, на протязі багатьох віків проживали поляки, євреї, німці, чехи, росіяни,вірмени, греки.Кожна етнічна скупина підтримувалa та в якійсь мірі і розвивала свій неповторимий колоритний фолкльор.
Визначним та головним пропогадистом поширення музичної освіти серед місцевого населення була церква, і на мою думку незалежно якої конфесії.
Як відомо що в Радомишлі були дві православні церкви, католицький костел в якому був орган,лютеранська кірха, синагога. Місцеве населення з давніх давен було побожне і на богослужбах мало змогу слухати та співати літургічні псалми різних епох та жанрів.Все це звичайно впливало на музичний розвиток та смак жителів Радомишля та околишніх сіл..В православній церкві завжди був добрий хор,який і до сьогодні існує та пропогує твори Березовського, Бортнянського, Веделя та інших визначних композиторів. Багато років у повоєнний період  регентом та керівником була пані Олена Жигадло. В сучасний період керівник хору є Москаленнко Ганна Михайлівна.За свідченням мого тата Севрука Івана Антоновича при місцевій православній церкві був хор хлопчиків.Саме він і був в 20 роках минулого сторіччя членом хору хлопчиків яким керував дяк. Тато мав добрий музичний слух. В хорі співав дискантом -високим голосом.
Фольклор це пісні,танці та різноманітна інструментальна музика.
Жодне весілля не було без музик та пісень. Українське весілля, як відомо збирає дуже багато рідні та гостей,яке супроводхуються обрядовими складеними для цього народом особливими піснями.Весілля тривало тиждень а то і більше. На протязі року залежно від свята співали пісні.,колядки,щедрівки, масляні пісні,пасхалні, веснянки,івано-купальські,обжинні . Пісні на народження та смерть, пісні військові які особливо були популярні серед різних верств народу.Співання пісень було розширене на вечорницях.
Є підстави вважати ,що оркестри які супроводжули на весіллях були з місцевих музик.За свідченнями багатьох людей переважно грали троїсти музики: сопілка або кларнет,скрипка,бубон,цимбали.Пізніше почали вводити різноманітні духові інструменти,труби,флейти,тромбони,тубу або бас-гелікон.З часом почали виникати духові оркестри, які потім замінили троїсті музики.
Окрім польської колонізації в Радомишльському районі в різні сторіччя була німецька та чеська.За припущеннями, саме німці та чехи привезли з собою духові музичні інструменти, які мали в цих країнах давню традицію по іх виробі та вживанні в різноманітних оркестрах.Багато радомишлян котрі служили на військовій службі привозили з собою різноманітні музичні інструменти а потім стихійно створювали різні за жанром оркестри будь то духові або народні
Радомишль -знахoдится майже в центрі Полісся і на кордоні регіонів Волині та Київщини.В різні історічні періоди переходив з одного адміністративного упорядкування до іншлго.Після того, як Радомишль попав під адміністративне упорядкування Російської імперії в місті завжди був присутній військовий гарнізон.І для міста та городян велике значення в розвитку культури маливійськові духові оркестри.Саме з реформами Петра першого,коли фактично почалося формування та створення військової музики та оркестрів, почалося розповсюдження оркестрової музики і не тільки військової але і світської.
В Радомишлі була з давніх давен велика єврейська громада яка жила окремо своїм незалежним життям.Саме Радомишль з находився в лінії осідлості, де дозволялося селитися євреям.Для життя і торгівлі РадомишльБув ідеальним місцем.Близько була залізниця в Ірші та й до Малина не далеко.До магістралі Київ -Житомирякихось 20 кілометрів.Отже Радомишль займав вдале географічне положення,хоча був вздалене містечко.Місцеві селяни не мали ринку збуту товарів,отже євреї були спритними перекупщиками сільськогосподарської продукції.В Радомишлі закупляли на ті часи за мінімальними цінами продукти,пшеницю,жито,ячмінь,льон,мясо -молочні та інші а далі на фурах переправляли до Києва та великих міст Російської імперії і за кордон.Спілкування між общинами займало велике значення .А саме синагога та молитебні школи мали визнамне значення, адже збирала кругом себе все місцеве єврейство яке було дуже побожне.Декілька єврейских шкіл були осередком культури не тільки міста а цілої округи та повіту.Євреї о основному були ремісники кравці,шевці,шорники,шапошники,скляри,кушніри та торговці,котрі мали свої маленьки крамнички.Серед них потім були і дуже богаті купці та капіталісти -міліонери.Серед ремісничого люду було багато музикантів самоучок,які створювали маленькі оркестри.Грали в основному на весіллях ,похоронах і в побудованому радомишльському театрі, а в літку у міському парку грали танці, як духовим оркестром так і клейзмерським оркестром.Як свідчать старі афіши в театрі ставились різноманітні пєси українських авторів так і російських та єврейських.В театрі конались благочинні акції ,які збирали гроші на підтримку бідних учнів гімназії та на інші потреби міста.На балах завжди грав оркестр танцювальної та бальної музики. Радомишльська клейзміровська(жидівська) музика славилася по цілій Україні Попасти на навчання до клейзмерських музик в Радомисль ,до братів Вайнштейнів, вважалося за честь.Багато євреїв з Київського та Радомисльськрго повіту проходили музичну виуку саме тут.
До революции это был уездный город Киевской губернии с довольно развитой
еврейской культурой (<<Талмуд-Тора>>, 3 мужских и 2 женских еврейских уч
илища). Отсюда родом поэты Авром Веледницкий и Рива Балясная (оба были в на
чале 50-х гг. прошлого века репрессированы в связи с "делом Еврейского
антифашистского комитета", затем реабилитированы и вернулись в Киев. Здесь
родилась и поэтесса Дора Шульнер, эмигрировавшая после Первой мировой войны
в Америку и прославившаяся как автор рассказов о жизни еврейской
женщины-портнихи.
Великою подією в житті радомишлян був театр,який знаходився в центрі міста .Втеатріпроводилися різноманітні культурні акції в яких збиралися всі громадяни міста.Як свідчать афіши в радомишльському театрі існувала аматорська скупина яка ставила різноманітні за жанрами вистави.Окрім цього околиці Радомишля були лісисті тому місцеві жителі з давніх давен виробляли з деревини вози,ярма для волів,колеса ,прялки,рублі для розглажування полотна, ночви, човни,ступи,діжи,лопати,граблі,ложки,плели корзини та коробки,дитячі іграшки та інші товари для домашнього вжитку..Одним із важливихта потрібних виробів для кожноденного вжитку були постоли,котрі одягали на ноги як взуття.Ходити в них можна було швидко та зручно,тому що були легкі.Але в мокру дощову погоду та в зимку ноги завжди мокли.
В багатьох селах поблизу Радомишля було розвинено гончарство, гарбарство, кушірство та інші ремесла. Керамічні та гончарні вироби вироблялися цілими сімями з місцевої червоної глини.Переважно то були вироби для повсякденного вжитку:миси,макитри, горшки, пляшки, вази, дитячі іграшки у вигляді різноманітних статуетків що нагадували звірів,та розмаловані свистки у вигляді півників.Ще за мого дитинства в кінці 50 років на початку 60 минулого століття на базар привозили дуже багато виробів з паленої глини. Поруч горшкарів були лозинщики ті що виробляли плетеніречі з лози.Прохoдячі з батьками поміж рядів де були ці ви роби завжди дивувався цім людям що вміють робити такі гарні вироби.
 

8 lidí ohodnotilo tento článek.

Komentáře

1 michal michal | E-mail | 15. října 2006 v 19:37 | Reagovat

http://admin.blog.cz/galerie

Nový komentář

Přihlásit se
  Ještě nemáte vlastní web? Můžete si jej zdarma založit na Blog.cz.
 

Aktuální články

Reklama